Ось і все, закінчилася проща

Оприлюднено Оприлюднено в рідний дім

Ось і все, закінчилася проща
і затихли залізні колеса,
привокзальна невмита площа
пропонує таксі і еспрессо.
Я іду, зелено-плямистий,
я – прибулець у себе вдома,
це – моє й не моє місто,
тут свої дими і синдроми,
тут свої рахунки і втрати,
тут свої болі і ліки…
я вернувся до вас братом
і, хотілося б, чоловіком.
Не дивіться на мене скоса,
не відводьте понуро погляд,
я сьогодні душею босий,
я сьогодні з Дніпром поряд.
Ви нічого мені не винні,
я нічого там не надибав,
я із вами, я тут, нині,
і земля не стає диба.
Я радію чужим дітям,
я шугаюсь гучних звуків,
мені хочеться жити, жити
на всі груди, до глибу, до внуків.

Автор Роман Семисал