Наказ “ЧЕКАТИ”

Оприлюднено Оприлюднено в живий, наказ, розшукуємо автора, чекаю

Немає сліз в засмучених очах, У безпорадності повільно лине час. Для нас війна – для них суцільний жах, Та кожен свій виконує наказ! Наказ “ЧЕКАТИ” гірше, ніж “У БІЙ!” Проклятий фронт знедолених сердець. Як постріли лунає: “Я живий! Тримайся, люба, це ще не кінець!” Триматися… А вже немає сил, Лише самотність, без кінця та краю […]

Привіт, мій друг,пишу з окопу

Оприлюднено Оприлюднено в вірш ато, друг, суть

Привіт, мій друг, пишу з окопу, Чекаю штурм, сиджу, курю, Я тут уже десь близько року, І я ненавиджу війну. Ти там в таксі десь їдеш з клубу, Ми на УАЗі їдем в бій, Я тут в окопі сплю вже тиждень. А ти на ліжку і в теплі. Тобі начхати що в країні, Тут гинуть […]

Він в хащах йшов

Оприлюднено Оприлюднено в рідний дім, розшукуємо автора

він в хащах, майже непомітно йшов він в зарослях старався розчинитись та силует його я всеж таки знайшов ніщо мене тепер не змусить зупинитись приклад в плече, балістику згадав поправку треба, з права легкий вітер короткий спалах, постріл пролунав що сталось, чи встиг він зрозуміти? а далі що? сиджу, курю п’ю чай, який іще не […]

Смерть в бикини

Оприлюднено Оприлюднено в Александр Василенко, смерть

Солнце светит. Жаром хлещет, Раскаленная земля. Смерть в бикини, в шляпке черной, Крутит тазом вензеля. Соблазняя раз за разом, Прикрывая наготу, Забирает нас с собою, В вековую пустоту. Рвет в куски желейный воздух, Мин осколочный металл. И поддавшись чарам Смерти, Кавалер ее упал. Автор:  Александр Василенко, 93 OMБр

Вже новий день, настала ніч

Оприлюднено Оприлюднено в вірш ато, Фауст, хлопці

Вже новий день, настала ніч, Туман, волога, тиша, бій, Абсурд в словах не дивна річ, Застряв в думках немов німий. Несе душа, сюди назад, А тіло рветься звідсилля, Он спалах! Зараз вдаре Град, І світ не мій, і я не я. Ось щойно була тишина, Ось щойно птаха щебетала, І знов повернеться війна, Коли лунає […]