Ти бачив, як вітаються солдати?

Оприлюднено Оприлюднено в брати, вірш ато, вірш солдат ато, друг

Ти бачив, як вітаються солдати? Тому що день новий – нове життя, Тут кожен бачть поряд друга, брата! Ми всі-сім,я, бо справжні відчуття Ріднть близьких по духу. Привітає Мене хлопчина в камуфляжі теж. – Спасибі, що живий! – в очах читаю, В якому радість світиться без меж. Стискає щось у грудях аж до щему, Ще […]

мамо

Оприлюднено Оприлюднено в мамо, солдат, стих ато

Гаснут звезды, мерцая… Предрассветная тишь… Мне известно, родная, почему ты не спишь. Но излишней тревогой сыновей не вернуть… Отдохни хоть немного, постарайся заснуть… Нынче срок возвращенья застарелых долгов. Принимая прощенье от друзей и врагов, Я навеки оставил за собою вину – Что тебя опечалил, уходя на войну. Не суди меня строго… Было много причин. Что […]

Я не буду просить у Всевышнего

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш ато, вірш солдат ато, молитва, надежда, ні війні, солдат, стих ато, стихи солдат, суть

Я не буду просить у Всевышнего, Все что люди привыкли просить. Чтоб избавиться от всего лишнего, Чтобы в мире и счастье пожить… Со мной рядом ребята отличные, Им не ведомы слабость и страх, Дороги мне их лица привычные, Даже те, кто сегодня уж прах… Верю я, Украина проснется, Снова вишни в садах зацветут От войны, […]

Щастя лине у кожному слові

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Щастя лине у кожному слові: Привіт, мамо! – Дзвоню перед сном, – Пам’ятаєш моменти казкові, Дім, ялинка та сніг за вікном? І ширяючи в просторі десь там, Наче книги сторінки гортав. …Я сьогодні літав над Донецьком, Я сьогодні над домом літав. Мамо, так, ще ціла наша хата, Хоч самотня й забута давно. Я почав біля […]

Я в прицел доброту увидел

Оприлюднено Оприлюднено в вигнать врогів, Війна, вірш ато, вірш солдат ато, історіі з війни, Історії з АТО, Макар Следопыт, надежда, солдат, спогади, стихи солдат, суть

Я в прицел доброту увидел Как собаку спасал мужчина,  Не страшась он полез в прорубь Не пугала его пучина… Он не думал что серая зона, Он на льду,как мишень распластался, Я смотрел и стрелять не решался, А патрон, лишь один оставался… Вот схватил он ее за ошейник Потянул и достал собаку, А мой палец в […]

Всё чаще стало накрывать

Оприлюднено Оприлюднено в біль, душа, живий, Олег Федотов

Всё чаще стало накрывать. Холодных слез горячая волна Мне очень сложно слушать музыку и спать Все время вспоминаю…Там война. Мне тяжело дышать порою на ветру Мне тяжело порою просто ночью спать Я собираюсь ночью, в никуда бреду. Чтоб просто расхотелось воевать Автор: Олег Федотов

Разговор 200-тых.

Оприлюднено Оприлюднено в 200, Без категорії, Олег Федотов

  Брат, куда мы идем? – -Домой – -Подожди, но бой ведь не окончен – – Мы уже не нужны здесь с тобой. Скоро здесь и без нас всё закончат – -Мы не можем вот так вот уйти. Мы нужны им, сейчас, понимаешь? – – Ты вокруг себя брат посмотри? Неужели ты не догоняешь? -Подожди,…но […]

вгризлись в землю углиб бліндажі

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш солдат ато

Серед сосен, присипані хвоєю, вгризлись в землю углиб бліндажі. Тут військові чатують зі зброєю, – це не жарт, не пусті муляжі. Сонний ліс ледь проснувсь та здивовано спогляда, як гілки хтось пиля… Мов гадюка, траншея прихована – поміж пагорбів вперто виля. А багаття веселе потріскує і парує куліш в казані… Автомат на плечі все нагадує, […]

Що сталось з нами, добрі люди!?

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вигнать врогів, вірш ато, вірш солдат ато, стих ато, стихи солдат, суть

Що сталось з нами, добрі люди!? Де оком кинь – то чвари всюди! Де не спинись – суцільна зрада  Стоїть стіна чадного смраду. Не чуєм стогін Батьківщини! Самі ведем все до руїни! І з криком лізе брат на брата Згорів сарай – гори і хата! Ми щось важливе загубили  Ми наче всі оскаженіли.  Повага, гідність, […]

Сторінка 1 з 16
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16