Вcе добре, хлопці

Оприлюднено Оприлюднено в хлопці

Іде атака на блокпост. Ми відбиваєм. Наосліп по зеленці ми стріляєм. Сподіваємось залишитись живими, А вороги, – біс з ними! Працюють азееси, автомати, Зенітки, бетеери та гармати. Не чуєш навіть своїх власних слів, Ти весь в бою, ти б’єш козлів. Шоломи ледь видніються з окопів, Насмерть стоять українські укропи. Хоч й страшно, та вони не […]

Зігрітий з рідної землі

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Мороз з’їдає пальців шкіру, Прилип на груди автомат, Вже загубив слова про віру, Крізь зуби тільки чортів мат. Холодне лезо ріже спину, Примерзла до щоки сльоза, Ще й вітер, курва, без зупину Січе безжально, мов лоза. Застигли, як в бетоні, берці, В полоні не ворушать слід, Гаряча тільки кров у серці, Все інше просто – […]

Як же ти?

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, біль

Як же ти? Як дивитимешся мені у очі? Я не знаю, повір. Та і знати не хочу. Той хто вкрав… Хто надув… Не поміг. Не впізнав. Контрабанду пустив… Поруч мене не біг… Зрадив хто… Підмутив. Підпродав… На халяву енергію сєпарам дав… Хто ти? Де? Як живеться тобі? Так… Живеш. Що ж… Живи… Поки що… А […]

Научите меня

Оприлюднено Оприлюднено в icтина

Научите меня забывать! Забывать все печали, невзгоды Вскользь прошедшие годы смотреть Забывая ненастья суровой погоды Научите меня понимать! Понимать сущность времени Мысли стремительной миг принимая Понимать бытие, заново Мир сознавая Научите меня прощать! Прощать, когда плохо и мучительно больно И в лица смотреть, не лукавя в душе Прощать жизнь! Поселившую нас в этом хмуром остроге. […]

Одной короткой строчкой

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато

Одной короткой строчкой Пролаял пулемёт. Стал в жизни моей точкой С той стороны “приход”. И в горизонт сереющий Последний взмах руки… Простите, что так вышло. Прощайте, мужики! Не в старческой постели – Под канонады гул Из стылого окопа На небо я шагнул. Без друга-автомата, Без каски и брони Прими меня, Всевышний, Спаси и сохрани! Как […]

Підписи на прапорі

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Підпис на прапорі ставлять солдати, Маркер виводить слова. Кожен мудрує, про що написати, Щоб згадка назавжди була. Жовто-блакитне тонке полотно Вкривається чітко буквами. Побажання та спогади, як все було, Оживають поміж рядками. Роки пролетять, але завжди з тобою Будуть поряд відважні брати. В тих відвертих словах, що писались юрбою, Їхні долі ти зможеш знайти. Різні […]

Волонтер

Оприлюднено Оприлюднено в Patrik Orishko, волонтер

Ти знаєш, я так хочу написати, Про тебе…Ти для мене є свята І душу твою хочу цілувати Яка багато так несе добра Ти наче ангел, що мене оберігає Ти та, що сили надає мені в бою І завдяки тобі, надія не вмирає Я знаю спину прикриваєш ти, мою Твоє обличчя втомлене війною У серці лють […]

Відкриваються двері, де не треба квиток

Оприлюднено Оприлюднено в герой

Відкриваються двері, де не треба квиток, І перон зустрічає сльозами, В чистій формі вокзалом йде додому герой, У обійми доньки, жінки, мами… В чистій формі вокзалом йде додому герой, У обійми доньки, жінки, мами. Він не плакав з тих пір, як в ту ніч на нулі, Назавжди попрощався з братами, Блок-пости вдалені, і уже без […]

Тихонько Бог пришел на “передок”

Оприлюднено Оприлюднено в Бог

Погожий день. На бруствере цветок, И небо над окопами – шатром. Тихонько Бог пришел на “передок”, В тылу оставив колокольный гром. Едва закончен праздничный обстрел, И мир неспешно обретает цвет. Он у тебя спросил – “Братишка, цел”? И улыбнулся, услыхав ответ. “Я сяду рядом? Ничего, кури… Сказать по правде – ладан надоел. Я без причины. […]

Дождь, стучащий по толстой пленке

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Дождь, стучащий по толстой пленке, Маскировочной сети пятна… Третья осень зажгла зеленку Все привычно, и все понятно. Камуфляжное небо тонет В стылых лужах стального цвета. Лишь заставкой на телефоне Море, пляж и кусочек лета. Да…привет…извини, не слышал… Да…спасибо за облепиху… Нет, не вымок…в тепле…под крышей… Нет, все тихо…все так же тихо… Я скучаю…да скоро, вроде… […]

Сторінка 11 з 16
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16