хотів би ти здихатись снів

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

хотів би ти здихатись снів що розпеченим жалом блукають вночі і приходять з братами що вже не прийдуть по обійми і не покличуть на каву – пам’ятаєш це все? – пам’ятаю – забути б хотів? – ні.. жодного права не маю просякнуті кров’ю полеглих братів ті спогади наші нехай хоч кожну ніч приходять хай спати […]

Здесь недобро ворчит горизонт

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Здесь недобро ворчит горизонт, Выходя на непрошеный бис, Засоряя эфир, нас на понт Взять пытается русский радист Мол, он видел, как с севера гнал Ветер тучи, несущие град; И про то, как медаль размещал Он за Крым, среди прочих наград. Я запомнил его позывной, На войне все дорожки кривы. И пока на плечах с головой, […]

Мы не спросили разрешения

Оприлюднено Оприлюднено в вірш солдат ато, стих ато, стихи солдат

Мы не спросили разрешения. Собрались молча и ушли. Нас рог позвал и без сомненья Сменили плуг мы на мечи. Мы грязь месили вместе с кровью. За перевалом перевал Незримый ангел нас любовью Родных и близких укрывал. Им было во сто крат труднее Весь этот ужас пережить. Ведь выбор лишь один имели: С ума сойти или […]

Я ненавижу войну

Оприлюднено Оприлюднено в Війна

Я ненавижу войну….. Я ненавижу войну, которая судьбы людские калечит. Я ненавижу войну, время раны которой не лечит. Я ненавижу войну, которая семьи “двухсотыми” рушит. Я ненавижу войну, пожары которой слёзы детские тушат. Я ненавижу войну, в которой деньги огромные правят. Я ненавижу войну, в которой байки политики травят. Я ненавижу войну, когда рядом взрываются […]

Що ми залишимо у цій неоголошеній війні?

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Що ми залишимо у цій неоголошеній війні? На цьому святі підлості й обману… Себе самих , якими вже не будем як колись… Ні не загоїться на серці клята рана. Товаришів своїх, з якими рахували дні, Та відкривали все , що так турбує душу. Ви рятували нас, й залишились в вогні… За всіх врятованих я дякую […]

Козак

Оприлюднено Оприлюднено в вигнать врогів, воїн, солдат

Ти воїн, ти козак і ти не знаеш втоми! Не знаеш страху, сумнівів, жалю! Та дуже довго ти не бачив дому! Ховаеш тугу у пекельному бою! Прийшов до тебе той, кого вважав за брата. З ким кров ділив, з одній криниці пив. Прийшов й підступно знищів хату, В котрий з родиною ти безтурботно жив! Прийшов […]

И снова в путь, и снова в ночь

Оприлюднено Оприлюднено в папа вернеться

И снова в путь, и снова в ночь Уходим на броне. И снова маленькая дочь Задаст вопрос жене. Когда же папа к нам вернётся? И будет на ночь мне читать! Играть со мною и смеяться, А утром косы заплетать. И спрятав взгляд уставших глаз, Не зная, что сказать Её обнимит крепко мать Дочюня, надо ждать. […]

З тобою, друже

Оприлюднено Оприлюднено в друг, розшукуємо автора

З тобою, друже, ми пройшли багато, Із двох зуміли вирватись котлів, Нема куди нам більше відступати, Немаєм права віддати їм землі. Ми будем битись, поки будуть сили, Набоїв не жалкуючи своїх. Навалу ми ворожу зупинили, Втрачали друзів у боях важких. Не відступали, коли було важко, Коли щоденно крили нас з гармат, Із друзями прощатись було […]

Хто така війна?

Оприлюднено Оприлюднено в Patrik Orishko, Війна, мамо

Мамо скажи, а хто така війна? Дівча голубооке запитало І серце затремтіло як струна Так наче мову страхом відібрало І запитання дико запекло Що відповісти донечці? Незнаю. В душі, неначе каменем лягло І спогади, сльозами виринають –  Не знатимеш ти хто така війна. В думках словами тихо пролунало Життя поклав твій батько, щоб вона Твоїх […]

Возвращение на войну

Оприлюднено Оприлюднено в 300, Війна, печаль

Мы уезжаем на войну, Где всё знакомо и понятно Бодрясь, звоним лишь самым близким, Оправдываясь так невнятно… Спустившись тихо по ступеням Закуриваем у подъезда. И только тени от деревьев Нас провожают в день отъезда… Мы убегаем на войну От окружающей нас боли, От заявлений на развод, От незнакомой всем нам роли. От серых глаз и […]

Сторінка 11 з 14
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14