Слава воїнам АТО

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Слава воїнам АТО, Нездолає нас ніхто! Як казав Батько Тарас, Воля правда, віра в нас. Відчайдушні і завзяті, Без страху к москальській раті, Бо їхня рать то балаган, А пращур наш то є Степан, В руках тримаєм прапори, Надії віри боротьби, Хоча і втрати є у нас, У цей важкий нелегкий час, Пройдемо з честтю […]

Молитва

Оприлюднено Оприлюднено в брати, молитва

Я підпалю те сяйво ночі, Всі ті мільярди в небі тіл, Я напишу для тих, хто хоче, Хто бачить світ через приціл. Я помолюсь. Так щиро й довго, Хоча не вірю у богів, Нас всіх веде одна дорога, Я помолюсь за вас-братів. Я приклоняюсь на коліно, За тих, хто дім покинув свій, За всіх батьків, […]

Вихід

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

На сході як завжди без змін, Один котел міняється на інший. Чому наш зведений загін, Ще й досі із «Довжанського» не вийшов? Ми знову сидимо у бліндажі, Чекаємо ворожі артатаки. Не знаємо чи будемо живі, Чи замість нас розквітнуть маки. Чому раніше визнаний кордон, Залишився на карті лиш пунктиром. Ніхто із нас не вистрілив й […]

Прощавайте, рідні мамо й тато

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, розшукуємо автора

Прощавайте, рідні мамо й тато, На Донбас дорого нас веди, Українські землі визволяти Від московсько-путінськой орди. Наступають дні немилостиві, Сили ночі хмарою повзуть, Хоч і люди ми миролюбиві, Вороги по повній відгребуть! Ми нащадки славних запорожців, Окупантам вуха надерем, З нами правда, і ми переможці, Рідну землю ми обережем. Наш клич Правди, Гідності й Свободи […]

За що країні стільки болі?

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вірш ато

За що країні стільки болі? Чим заслужили ми усі? У небо йдуть нові герої, Молитви ллються не весь світ. За що вже сива чиясь мати? За що ці сльози у батьків? Він був студент, пішов в солдати, Що б врятувати рідний дім. Навіщо донька вже без батька? Бо він пішов, за її сон, Що б […]

Здесь нервы у всех на пределе

Оприлюднено Оприлюднено в надежда

Здесь нервы у всех на пределе. Здесь сложно расслабиться нам. Здесь души, сердца на прицеле! Здесь молча стреляют по нам. А мы здесь не можем дать сдачи, Точнее здесь нам не дают. Желают лишь только удачи И вновь директивы всё шлют. Мы здесь потеряли так много. Кто друга, кто веру, кто кров. Одна здесь надежда. […]

А там, до сих пор летают снаряды

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

А там, до сих пор летают снаряды И ранят, калечат и гибнут солдаты А здесь, все спокойно. Будто нету войны Гуляют, мечтают без чувства вины А там, много горя, геройства и злобы Становится видно – какой кто есть пробы А здесь,все запутано. Сложно. Не просто Вокруг много фальши, карьерного роста Здесь режут глаза – нищета […]

Моя броня

Оприлюднено Оприлюднено в Patrik Orishko, кохана

– Кохана ти є тут? – Так милий я з тобою.. – Тримай в серці за руку, я у темряві іду Не страшно в очі смерті, коли ангел мій зі мною Броню кохання твого я на тіло одягнув Байдуже кулі свист, моєї тут немає В думках чарівна посмішка твоя І смерть сили кохання ніколи не […]

чем глубже в тыл тем громче крики

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, Максим Музика

чем глубже в тыл тем громче крики вперёд! победу! зрада! зрада! на передке порядком тише и мысли выше взоры чище воды БК да весть от близких всё что нам надо на пороге ада Автор Максим Музика, #тихотворения_Зоран

хотів би ти здихатись снів

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

хотів би ти здихатись снів що розпеченим жалом блукають вночі і приходять з братами що вже не прийдуть по обійми і не покличуть на каву – пам’ятаєш це все? – пам’ятаю – забути б хотів? – ні.. жодного права не маю просякнуті кров’ю полеглих братів ті спогади наші нехай хоч кожну ніч приходять хай спати […]

Сторінка 13 з 16
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16