Що ми залишимо у цій неоголошеній війні?

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Що ми залишимо у цій неоголошеній війні? На цьому святі підлості й обману… Себе самих , якими вже не будем як колись… Ні не загоїться на серці клята рана. Товаришів своїх, з якими рахували дні, Та відкривали все , що так турбує душу. Ви рятували нас, й залишились в вогні… За всіх врятованих я дякую […]

Козак

Оприлюднено Оприлюднено в вигнать врогів, воїн, солдат

Ти воїн, ти козак і ти не знаеш втоми! Не знаеш страху, сумнівів, жалю! Та дуже довго ти не бачив дому! Ховаеш тугу у пекельному бою! Прийшов до тебе той, кого вважав за брата. З ким кров ділив, з одній криниці пив. Прийшов й підступно знищів хату, В котрий з родиною ти безтурботно жив! Прийшов […]

И снова в путь, и снова в ночь

Оприлюднено Оприлюднено в папа вернеться

И снова в путь, и снова в ночь Уходим на броне. И снова маленькая дочь Задаст вопрос жене. Когда же папа к нам вернётся? И будет на ночь мне читать! Играть со мною и смеяться, А утром косы заплетать. И спрятав взгляд уставших глаз, Не зная, что сказать Её обнимит крепко мать Дочюня, надо ждать. […]

З тобою, друже

Оприлюднено Оприлюднено в друг, розшукуємо автора

З тобою, друже, ми пройшли багато, Із двох зуміли вирватись котлів, Нема куди нам більше відступати, Немаєм права віддати їм землі. Ми будем битись, поки будуть сили, Набоїв не жалкуючи своїх. Навалу ми ворожу зупинили, Втрачали друзів у боях важких. Не відступали, коли було важко, Коли щоденно крили нас з гармат, Із друзями прощатись було […]

Хто така війна?

Оприлюднено Оприлюднено в Patrik Orishko, Війна, мамо

Мамо скажи, а хто така війна? Дівча голубооке запитало І серце затремтіло як струна Так наче мову страхом відібрало І запитання дико запекло Що відповісти донечці? Незнаю. В душі, неначе каменем лягло І спогади, сльозами виринають –  Не знатимеш ти хто така війна. В думках словами тихо пролунало Життя поклав твій батько, щоб вона Твоїх […]

Возвращение на войну

Оприлюднено Оприлюднено в 300, Війна, печаль

Мы уезжаем на войну, Где всё знакомо и понятно Бодрясь, звоним лишь самым близким, Оправдываясь так невнятно… Спустившись тихо по ступеням Закуриваем у подъезда. И только тени от деревьев Нас провожают в день отъезда… Мы убегаем на войну От окружающей нас боли, От заявлений на развод, От незнакомой всем нам роли. От серых глаз и […]

Немає істини в вині

Оприлюднено Оприлюднено в icтина

Немає істини в вині, немає правди на війні, немає чистих і святих, нема своїх серед своїх, немає мудрості в літах, немає сили у словах, нема рятунку у брехні, нема героїв у вогні, нема ненависті кінця, нема ні сина, ні отця… є гроші й шлюхи, кайф і біль, є спирт і сало, смерть і гниль, є […]

Я прийду з війни і гляну в очі

Оприлюднено Оприлюднено в розшукуємо автора

Я прийду з війни і гляну в очі Тому, хто каже, що жити не хоче. Кому набридла робота, нудне телебачення, Розповім трішки, що бачив я… Кому надто зимно вночі, сильна спека днем, Чекали задовго таксі, змокли під дощем, Як ми боялись заснути, навіть на мить, Від пострілів “градів”, ще й гроза гримить. Та ми звикли […]

Я не родився, щоби убивати

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, розшукуємо автора

Я не родився щоби убивати, Ламати долі і калічити людей, А народився, щоб ростити й будувати, І щось лишити після себе для дітей. Любити і приносити всім радість, І брати тільки те, що є моє, Сказати всім, коли зустріну сиву старість, Спасибі Вам, що Ви у мене є. І хочу жити, вільно і щасливо, Хоч […]

Мальчишки опаленные войной взрослели быстро

Оприлюднено Оприлюднено в Виктор Залевский, солдат

Мальчишки опаленные войной Взрослели быстро, становясь солдатами. И становились на передовой. Кто-взводными, кто-ротным, кто-комбатами. И матерей пугала взрослость их. Отцы же им в глаза смотрели с гордостью. Узнав из кратких сводок фронтовых, Как соколы в бою блестали доблестью. А сыновья познали сущий ад, Познали меру Дружбы и предательства. Их третий, каждый раз за тех ребят, […]

Сторінка 14 з 16
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16