Живі вертаються сини

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вигнать врогів, суть

По волі Києва й Москви, Голосять президенти, З’єднались вбивці і церкви І ділять дивіденди. Волають в пафосі чини, Мовляв – звернули гори, Це їх заслуга, це вони – Без них би – було б горе. Набрали б краще в рот води На цю життєву драму, З чиєїсь славитись біди – Ні совісті, ні сраму. На […]

Війна в кіно

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, спогади, суть

“Війна в кіно – це вибухи і кров Картонний танк, пластмасові гармати Кохання, смерть, медалі, автомати А у житті: щоб вижити – копати Знов На білому екрані літаки Герої як один усі красиві Перлинозубі, втомлено щасливі А у житті: замучені та сиві Юнаки Кіно – фантазія на декілька годин Де ти собі вважаєшся героєм Що […]

Мы давно не общались

Оприлюднено Оприлюднено в Kirill Nedrya, брати

Мы давно не общались, И ладно… Нам есть много о чем помолчать… А когда то болтали так складно, И пытались мечтая дышать… Ты смотрел в перспективу так дерзко, Все выкрикивал: «Я все смогу…» И душою горел и летел ты Сквозь судьбу В перспективу свою… У тебя было сильное слово И не менее сильный кулак Ты […]

Под флагом «95-ки»

Оприлюднено Оприлюднено в Виктор Залевский, вірш ато, Победа за нами, стихи солдат

Под флагом «95-ки» Почетно жить и воевать. Но Вы простите нас солдатки, Что был приказ не отступать, Не отдавать врагу ни пяди, Родной Украинской земли. Без масок в их прицелы глядя, Им показать, что не смогли Не то, что испугать – встревожить, Дух Украинского бойца!… И славу ВДВ умножить С врагом сражаясь до конца. А […]

Не сумуй козаче! Не журися воїн!

Оприлюднено Оприлюднено в Олег Федотов

Не сумуй козаче! Не журися воїн! Ви святі герої на своїй землі! Впала вам на плечі дуже тяжка доля, Боронити землю, гнати ворогів! Стали ви до бою, міцною стіною! Вірні побратими! Друзі бойові! Ви тримали небо, лицарі-герої! Не зганьбили Неньки вірниї сини! Не було вам страху, скрізь вогонь та пекло! І лякався ворог, як співали […]

Аэропорт

Оприлюднено Оприлюднено в аэропорт, біль

Мы все здесь погибали поровну, Кто-то реально, а кто-то в душе, Делясь последним, умирали с голоду, Патронов не жалея в «калаше». Нам всем здесь было «предназначено», Не командирами – судьбой, Но и она вдруг озадачилась, Когда живыми мы пришли домой. Кто нас приютит? Кто спасет наши души? Заставит забыть всё уродство войны? И трупы друзей, […]

Не дайте ніколи забути

Оприлюднено Оприлюднено в вірш солдат ато, воїн, Фауст

Не дайте ніколи забути, Імен тих героїв війни, Прошу вас їх просто почути, В словах вони й нині живі. Не дайте вже мертвому впасти, В брудний і потоптаний сніг, У солдата завжди мало часу, Коли він навічно в війні. Не дайте померти живому, В зневірі, у втраті мети, Скрізь біль, скрізь натяжливу втому Дозвольте усім […]

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Тріщать автомати, лунають гармати, Розносить позиції ГРАД, На схід від Європи ми вгризлись в окопи І просить підтримки комбат,  Димлять терикони, собачі закони,  Охрещений зором німим,  Наказ батальйону триматись до скону І вийти із бою живим. Комбате, комбате, ми будем стояти, Ніхто не відступить назад, Тепер ти за Бога, за батька й за брата, Веди […]

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Я стоял смотрел как падал Этот первый снег, Он в живых меня оставил В этот мертвый век. Дайте дайте, мне напиться  Всем смертям на зло. Чтоб живым вернутся к сыну, В тихий мирный дом Где никто не плюнет в спину, Огненным свинцом. Автор: Олег Федотов

гул вітром принесло зненацька

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

гул вітром принесло зненацька – мотор десь в повітрі ревів. самотня малесенька пташка летіла в тилу ворогів. і зушка наведена миттю, немов ріже небо мечем; як блискавки кулі в повітрі злітають сталевим дощем… у крила набрала шрапнелі – приладдя не міряє біль… побачив пілот на панелі за птаха важливішу ціль. ще трішки, рідненька, вже скоро! […]

Сторінка 2 з 16
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16