Моему Другу…

Оприлюднено Оприлюднено в друг, молитва, Олег Федотов, суть

Не позвонил, не написал, на связь не вышел, Смотрю с надеждой который час на телефон Надеюсь, он в порядке, он живой, он дышит, А в голове, одна лишь мысль – Как там он? – Молчит мобильный вот уже вторые сутки, Со страхом вслушиваюсь в новостной контент, Я плохо сплю, сон стал ужасно чуткий И давит […]

Никто из нас не мог иначе

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Никто из нас не мог иначе. Сегодня – мы, они – тогда. Такая у мужчин задача, Стать в строй когда пришла беда. И от войны не уклонялись Тогда – они, сегодня – мы. А что живыми возвращались, Так то по милости судьбы. Мы в битвах смерти не искали. Задачи не было такой. Приказы честно выполняли, […]

Разведке

Оприлюднено Оприлюднено в Олег Федотов, солдат, суть

-А если нам осталось очень мало? А может, нам не даст Господь и полчаса, Ты позвони брат, если что, вот номер мамы, В разведку, если позовут меня на небеса. Я не о чем, ты знаешь – не жалею, Я понял здесь – что значит слово «жить» Ещё увидишь, братка, я сумею С любого боя выйти, […]

Там теж весна на тій стороні країни…

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Там теж весна на тій стороні країни… Частіш птахів весні прилітають міни… І вітром свіжим влітає в розбиті вікна Вже третій рік…вже квітнути якось звикла… Там теж весна…вдивляється в синє небо, А звуки пострілів глушать пташиний щебіт Там теж весна вдягається в безрукавки, Їх кольори здебільшого мультикамні… Там теж весна заплітається у слова Там теж […]

Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны чтобы громко сказать “спасибо!” и тихонько шепнуть ‘прости’ Ты прости за четыре сотни, за испытанный страх и боль За холодной осени ночи, где мы не были рядом с тобой За людскую подлость и жадность, за сомнения,глупость и гнев и за то,что не поняли сразу – Жизнь – […]

Дівчинко моя! Якби ж ти знала

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, вірш солдат ато, друг, душа, кохана, стихи солдат, суть

Дівчинко моя! Якби ж ти знала Як ночами, після злого бою Уві сні душа моя кричала Від бажання бути із тобою… Друже мій! Тобі не зрозуміти Ти того не бачив і в кошмарі Як комусь чужому рідні діти Йшли у Вирій на потіху Марі… Незнайомець! Не дивись у очі В них – відчинені ворота пекла: […]

А помнишь, как делили сигарету?

Оприлюднено Оприлюднено в брати, дембель, друг, душа, Олег Федотов

А помнишь, как делили сигарету? Тогда курить хотелось просто жуть. Но ты сказал – Ребята, больше нету, Быть может, эту сможем как-то растянуть- А помнишь, как зимой, мы в блиндаже сидели? И сжав двумя руками кружку – пили чай, Затишье помнишь? Спали, как умели, И снился дом, где мама говорит – не уезжай – А […]

Змучені і зневірені

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених До Іловайських «опадів» — Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]

Мы не спросили разрешения

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Мы не спросили разрешения. Собрались молча и ушли. Нас рог позвал и без сомненья Сменили плуг мы на мечи. Мы грязь месили вместе с кровью. За перевалом перевал Незримый ангел нас любовью Родных и близких укрывал. Им было во сто крат труднее Весь этот ужас пережить. Ведь выбор лишь один имели: С ума сойти или […]

Фронтовий лист

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато, кохана, Кохання, письмо, спогади

Кохана, ніжна, моя мила! Пишу тобі з окопу я. Тут страшно, брудно і все в пилу, Сумую, зіронько моя…. Ми вже не бачились давненько, Хочу торкнутись до щоки. Ох як болить моє серденько, Без тебе рветься на шматки. Тримаю в руках лист жаданий, Його писала ти колись. -Ну як ти, воїн мій коханий? Живий я […]

Сторінка 4 з 14
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14