Ало, чуєш, брате! В нас двісті…

Оприлюднено Оприлюднено в 200, біль, брати, Війна, вірш ато, вірш солдат ато, воїн, друг

Ало, чуєш, брате! В нас двісті… І єдине питання – хто?!!! Хто сьогодні пішов у вічність? Боронити нас з неба. ХТО?!!! І згадаеш ти, як сварились, Чия черга піти в наряд. І згадаеш ти,як ділились Всім, що було. Бо ти солдат. І ще знаеш ти, в нього мати, Ще вродлива та молода. І ще знаеш […]

Снова грустные сводки из фронта

Оприлюднено Оприлюднено в суть

Снова грустные сводки из фронта! Снова жертвы для смерти слепой! А я верю, победу добудем! И живыми вернёмся домой! Ну а с неба железо все падает, И мешает нас с грешной землёй! А я верю, победу добудем! И живыми вернёмся домой! Что вы скалитесь – землю продавшие? Все смеясь над солдатской судьбой. А я верю, […]

Спасибі тобі, друже, що живий

Оприлюднено Оприлюднено в воїн, герой, друг, живий, солдат

Спасибі тобі, друже, що живий , За те спасибі, що вернувся з бою, Де не один полеглий із героїв … Життям усе ж іскриться погляд твій.. Спасибі тобі, друже, що зумів Все ж бути там – пройшов же ти чимало.. Хоч тут тебе нам так не вистачало, Ясних думок і посмішок, і слів.. Спасибі тобі, […]

Вона

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, душа

Вона мала б гуляти парком. Босоніж, під дощем, або ранком. Жовте листя під сонцем жбурляти. З вільним вітром у танці кружляти. Влітку в трави та квіти вдягнутись. В тепле мариво загорнутись. Дарувати життя і надію. Та здійснити усі свої мрії… А натомість.Четвертий рік поспіль. Тільки сльози.Та болю їй вдосталь. Тільки шепіт мін та пекельний дзвін… […]

Скажи мне солдат, чего ради

Оприлюднено Оприлюднено в вірш солдат ато, солдат

Скажи мне солдат, чего ради Ты лучшие годы свои Проводишь под взрывы снарядов Под частые залпов огни? – Країна моя в небезпеці… Родину залишив в тилах – Та краще, ніж стіни фортеці, Заряджена зброя в руках. – Тогда расскажи мне, приятель, Зачем убиваешь ты тех, Кто встал против хунты проклятой, Кто шёл за свободу на […]

коли навала йшла зі сходу

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, Війна, вірш солдат ато, Максим Музика

коли навала йшла зі сходу коли палав вогнем донбас вони стояли там стіною тілами захистили нас звичайні хлопці щирі люди разом вони пішли туди де рвались міни гради кулі де смерть літала навкруги і кожен знав що недаремно що вдома сплять його батьки в садочок ходять діти й мати колише їх в нічній тиші за […]

Моему Другу…

Оприлюднено Оприлюднено в друг, молитва, Олег Федотов, суть

Не позвонил, не написал, на связь не вышел, Смотрю с надеждой который час на телефон Надеюсь, он в порядке, он живой, он дышит, А в голове, одна лишь мысль – Как там он? – Молчит мобильный вот уже вторые сутки, Со страхом вслушиваюсь в новостной контент, Я плохо сплю, сон стал ужасно чуткий И давит […]

Никто из нас не мог иначе

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Никто из нас не мог иначе. Сегодня – мы, они – тогда. Такая у мужчин задача, Стать в строй когда пришла беда. И от войны не уклонялись Тогда – они, сегодня – мы. А что живыми возвращались, Так то по милости судьбы. Мы в битвах смерти не искали. Задачи не было такой. Приказы честно выполняли, […]

Разведке

Оприлюднено Оприлюднено в Олег Федотов, солдат, суть

-А если нам осталось очень мало? А может, нам не даст Господь и полчаса, Ты позвони брат, если что, вот номер мамы, В разведку, если позовут меня на небеса. Я не о чем, ты знаешь – не жалею, Я понял здесь – что значит слово «жить» Ещё увидишь, братка, я сумею С любого боя выйти, […]

Там теж весна на тій стороні країни…

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Там теж весна на тій стороні країни… Частіш птахів весні прилітають міни… І вітром свіжим влітає в розбиті вікна Вже третій рік…вже квітнути якось звикла… Там теж весна…вдивляється в синє небо, А звуки пострілів глушать пташиний щебіт Там теж весна вдягається в безрукавки, Їх кольори здебільшого мультикамні… Там теж весна заплітається у слова Там теж […]

Сторінка 6 з 16
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16