Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны чтобы громко сказать “спасибо!” и тихонько шепнуть ‘прости’ Ты прости за четыре сотни, за испытанный страх и боль За холодной осени ночи, где мы не были рядом с тобой За людскую подлость и жадность, за сомнения,глупость и гнев и за то,что не поняли сразу – Жизнь – […]

Дівчинко моя! Якби ж ти знала

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, вірш солдат ато, друг, душа, кохана, стихи солдат, суть

Дівчинко моя! Якби ж ти знала Як ночами, після злого бою Уві сні душа моя кричала Від бажання бути із тобою… Друже мій! Тобі не зрозуміти Ти того не бачив і в кошмарі Як комусь чужому рідні діти Йшли у Вирій на потіху Марі… Незнайомець! Не дивись у очі В них – відчинені ворота пекла: […]

А помнишь, как делили сигарету?

Оприлюднено Оприлюднено в брати, дембель, друг, душа, Олег Федотов

А помнишь, как делили сигарету? Тогда курить хотелось просто жуть. Но ты сказал – Ребята, больше нету, Быть может, эту сможем как-то растянуть- А помнишь, как зимой, мы в блиндаже сидели? И сжав двумя руками кружку – пили чай, Затишье помнишь? Спали, как умели, И снился дом, где мама говорит – не уезжай – А […]

Змучені і зневірені

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених До Іловайських «опадів» — Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]

Мы не спросили разрешения

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Мы не спросили разрешения. Собрались молча и ушли. Нас рог позвал и без сомненья Сменили плуг мы на мечи. Мы грязь месили вместе с кровью. За перевалом перевал Незримый ангел нас любовью Родных и близких укрывал. Им было во сто крат труднее Весь этот ужас пережить. Ведь выбор лишь один имели: С ума сойти или […]

Фронтовий лист

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато, кохана, Кохання, письмо, спогади

Кохана, ніжна, моя мила! Пишу тобі з окопу я. Тут страшно, брудно і все в пилу, Сумую, зіронько моя…. Ми вже не бачились давненько, Хочу торкнутись до щоки. Ох як болить моє серденько, Без тебе рветься на шматки. Тримаю в руках лист жаданий, Його писала ти колись. -Ну як ти, воїн мій коханий? Живий я […]

Она присела рядом

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Она присела рядом, тихо, осторожно. Не говоря не слова , молча обняла, И он почувствовал, как страшно и тревожно Ей было за него, пока она ЖДАЛА. Он был весь грязный и с лицом небритым, Обутый в берцы, за спиной рюкзак, Он кое-где местами был побитый И на одну из ног, мог опираться еле как. Она […]

Той дивний сон…

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Той дивний сон… Я відчуваю підлий подих твій у спину Не оглядаюсь бо позаду вірний друг Життя довірив і брудну свою рутину Що раз сильніше чути серця твого стук Трохи тривожно… сон лихий наснився Змія підступно… і спекотно, дикий біль Отрути жар на серці запалився Та замість цукру в чай, чомусь насипав сіль… Лиш я […]

Нова війна. Зв’язок – хвала Фейсбуку.

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Нова війна. Зв’язок – хвала Фейсбуку. В моїй приватці – всенька Україна, Що хоче з перших рук того, хто в ДУКу, Довідатись про мужа, брата, сина. Восьмидесятка… Дев’яносто п’ята… Армієць… Кіборг… Знов восьмидесятка… Оця три тижні вже шукає брата. В тієї син, а та шукає батька. І думають, хто що б там не казав би, […]

СОЛДАТСКАЯ КОЛЫБЕЛЬНАЯ ДЛЯ МАМЫ

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Гаснут звезды, мерцая… Предрассветная тишь… Мне известно, родная, почему ты не спишь. Но излишней тревогой сыновей не вернуть… Отдохни хоть немного, постарайся заснуть… Нынче срок возвращенья застарелых долгов. Принимая прощенье от друзей и врагов, Я навеки оставил за собою вину – Что тебя опечалил, уходя на войну. Не суди меня строго… Было много причин. Что […]

Сторінка 7 з 16
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16