Війна усюди…в кожного своя..

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Війна усюди…в кожного своя.. У когось з совістю, якщо вона присутня.. У когось бій за черговЕ звання, А інший йде під кулі за майбутнє.. Хтось закликає голосно – «вперед»! А хтось кричить – «Навіщо це здалося» Гримуча суміш, справжній вінегрет, Емоцій різних – дивне стоголосся… Один тут б’ється за поважний чин Вхопивши владу міцно за […]

По их лицу ладонью проведем

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

По их лицу ладонью проведем. Сомкнуть глаза последний раз поможем. Но с занятых позиций не сойдем, И с оккупантом воевать продолжим. Их вывезет команда на броне, Где с ними смогут близкие простится. Наш жребий оставаться на войне, И за Свободу Украины биться. Не знаем мы когда и чей черед, Кого настигнет пуля роковая…. Солдат на […]

Бійцям аеропорту

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Пульсує туга жилами, на шмаття рве аорту, Сльозами болю й відчаю клекоче серця стук, В снігу букет трояндами – бійцям аеропорту, А в думах ритмом подиху шалених ГРАДів звук. У небі, рванім кулями, відлуння свисту й тріску, Туманом гніву лютого – в безодню полоса, Під баштою нескорених – уламки обеліску, І стеляться сніжинками в підніжжя […]

Війна, яка мене змінила

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, вірш ато, вірш солдат ато, історіі з війни, Історії з АТО

Біль щастя, роздуми розлук… Війна, яка мене змінила: Ще мить тому – з тобою друг, Аж ось – забрала вища сила І понесла – кого куди: Хтось – поруч, хоч і недосяжно Когось – засипані сліди Пісками часу. Неосяжно Для пересічного мене, Переплітає Всесвіт долі… Мереживо скував одне З шляхів людей, що прагнуть волі Автор: […]

Простите, понимаю, пахну дымом

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, додому

Простите, понимаю, пахну дымом. Но не с курорта еду, а с передовой. Еду домой чтоб повидаться с сыном. Ему полгода, он не знаком со мной. Когда родился он, мы были под обстрелом. Из роддома я его не забирал. Пол года он живёт на свете белом, А я его ни разу не видал. Не прячьте взгляд, […]

Грому

Оприлюднено Оприлюднено в воїн, друг

Он кричал,  Но слова в тишине растворялись,  кровь текла из ушей,  капли пачкали плечи его. Он молчал,  доктора вокруг в спешке метались  он в палате лежал  и не слышал уже ничего. Он бессильно смотрел в потолок  и надеялся просто на чудо  слезы тихо текли  по заросшим, небритым щекам. Имя вспомнить своё он не смог,  как […]

Не спиш комбат

Оприлюднено Оприлюднено в Комбат

Не спиш комбат, не спиш, я добре знаю Чому тепер немає добрих снів Чому у снах тепер ти не літаєш І погляд твій помітно помарнів Лиш дотик забуття тебе торкнеться Ти бачих тих кого ти не вберіг Ти чуєш тих хто більше не озветься За них сумуєш, тих хто вже поліг Ти памятаєш їх блакитні […]

Сектор М

Оприлюднено Оприлюднено в вірш солдат ато

Звёзды в сизых дымах Мариуполя И колючая стылость ствола… Но дрожат на ресничках ребёнка Невесомые крылышки сна… Под Широкино снова обстрел, Люто кроет арта от Саханки, Кто-то скажет, неужто нет дел Дома вам пацаны, на «гражданке»? Да, конечно, хватает у всех. Ведь у всех и семья и заботы… Только утречком надо сходить Посмотреть где там […]

ДМБ

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш солдат ато, дмб

І кружляють мрії за «дємбєлєм»… Де начфін, рюкзачок, вокзал, Хтось коту дошиває «тєльніка», Хтось забув, який п’є стакан. Хтось борги не віддав товаришу Та вже й пізно – його ж нема. Хтось із дівчиною прощається, Хтось «забув» здати весь БК. Хтось з оркестрами до вокзалу, Хтось у полі один в буревій. Комусь оплески, квіти й […]

Кіборги не ламаються.

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених  До Іловайських «опадів» —  Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]

Сторінка 8 з 16
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16