Друг…

Оприлюднено Оприлюднено в вірш ато, вірш солдат ато, воїн, герой, друг, кіборг

Друг дивиться на мене, А я йому в чоло: “Чому ж ти нас покинув, Якого?… бля… чого?…..” Він слова не промовить, Бо тіло вже як лід. Залишив він у цьому світі, Яскравий слід… Пробач мені образи, І слово мов розряд. Ти був чудовим другом. А я – навряд… Та знай, що жертву людству, Здійснив ти […]

ТУМАН

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Нас проглотит густой туман Уйдем мы в бездну безвозвратно Судьба сценарий расписала нам Не все придут домой, обратно Ну почему? Зачем? Как так? Мы жизнь на жизнь других меняем. Наперекор своей расписанной судьбе На счастье уповаем. Нас проглотил туман густой, Накрыли нас январские метели. Мы не закончили всех дел с тобой, С тобой мы мало […]

Безвісти пропавший

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Де зник ти? Безвісти солдат пропавший, Ти ж не загинув, прада? Брате мій, Благаю Бога, очі вверх піднявши, Щоб ти не здався, вижити зумів. Де заблукав? Скажи нам світлий воїн, Куди послала доля? Де той шлях? Нехай тебе зігріє сонця промінь, Жива вода освятить у дощах. Шепоче вітер що гуляє в полі, І тихо тихо […]

О боли, или крик невернувшегося

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, біль, Эдуард Литвиненко

Друг мой, психолог! Я безнадёжно болен… И я знаю, откуда мне эта боль… Только не лечат ни сила, ни воля… И бесполезен от этого алкоголь… Я стараюсь на боль не особо злиться, Только стало проблемой – спокойно спать… Черный ангел к постели моей садится Каждую ночь в два сорок пять… Черный ангел – птица с […]

Вcе добре, хлопці

Оприлюднено Оприлюднено в хлопці

Іде атака на блокпост. Ми відбиваєм. Наосліп по зеленці ми стріляєм. Сподіваємось залишитись живими, А вороги, – біс з ними! Працюють азееси, автомати, Зенітки, бетеери та гармати. Не чуєш навіть своїх власних слів, Ти весь в бою, ти б’єш козлів. Шоломи ледь видніються з окопів, Насмерть стоять українські укропи. Хоч й страшно, та вони не […]

Зігрітий з рідної землі

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Мороз з’їдає пальців шкіру, Прилип на груди автомат, Вже загубив слова про віру, Крізь зуби тільки чортів мат. Холодне лезо ріже спину, Примерзла до щоки сльоза, Ще й вітер, курва, без зупину Січе безжально, мов лоза. Застигли, як в бетоні, берці, В полоні не ворушать слід, Гаряча тільки кров у серці, Все інше просто – […]

Як же ти?

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, біль

Як же ти? Як дивитимешся мені у очі? Я не знаю, повір. Та і знати не хочу. Той хто вкрав… Хто надув… Не поміг. Не впізнав. Контрабанду пустив… Поруч мене не біг… Зрадив хто… Підмутив. Підпродав… На халяву енергію сєпарам дав… Хто ти? Де? Як живеться тобі? Так… Живеш. Що ж… Живи… Поки що… А […]

Научите меня

Оприлюднено Оприлюднено в icтина

Научите меня забывать! Забывать все печали, невзгоды Вскользь прошедшие годы смотреть Забывая ненастья суровой погоды Научите меня понимать! Понимать сущность времени Мысли стремительной миг принимая Понимать бытие, заново Мир сознавая Научите меня прощать! Прощать, когда плохо и мучительно больно И в лица смотреть, не лукавя в душе Прощать жизнь! Поселившую нас в этом хмуром остроге. […]

Одной короткой строчкой

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато

Одной короткой строчкой Пролаял пулемёт. Стал в жизни моей точкой С той стороны “приход”. И в горизонт сереющий Последний взмах руки… Простите, что так вышло. Прощайте, мужики! Не в старческой постели – Под канонады гул Из стылого окопа На небо я шагнул. Без друга-автомата, Без каски и брони Прими меня, Всевышний, Спаси и сохрани! Как […]

Підписи на прапорі

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Підпис на прапорі ставлять солдати, Маркер виводить слова. Кожен мудрує, про що написати, Щоб згадка назавжди була. Жовто-блакитне тонке полотно Вкривається чітко буквами. Побажання та спогади, як все було, Оживають поміж рядками. Роки пролетять, але завжди з тобою Будуть поряд відважні брати. В тих відвертих словах, що писались юрбою, Їхні долі ти зможеш знайти. Різні […]

Сторінка 8 з 14
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14