Волонтер

Оприлюднено Оприлюднено в Patrik Orishko, волонтер

Ти знаєш, я так хочу написати, Про тебе…Ти для мене є свята І душу твою хочу цілувати Яка багато так несе добра Ти наче ангел, що мене оберігає Ти та, що сили надає мені в бою І завдяки тобі, надія не вмирає Я знаю спину прикриваєш ти, мою Твоє обличчя втомлене війною У серці лють […]

Відкриваються двері, де не треба квиток

Оприлюднено Оприлюднено в герой

Відкриваються двері, де не треба квиток, І перон зустрічає сльозами, В чистій формі вокзалом йде додому герой, У обійми доньки, жінки, мами… В чистій формі вокзалом йде додому герой, У обійми доньки, жінки, мами. Він не плакав з тих пір, як в ту ніч на нулі, Назавжди попрощався з братами, Блок-пости вдалені, і уже без […]

Тихонько Бог пришел на “передок”

Оприлюднено Оприлюднено в Бог

Погожий день. На бруствере цветок, И небо над окопами – шатром. Тихонько Бог пришел на “передок”, В тылу оставив колокольный гром. Едва закончен праздничный обстрел, И мир неспешно обретает цвет. Он у тебя спросил – “Братишка, цел”? И улыбнулся, услыхав ответ. “Я сяду рядом? Ничего, кури… Сказать по правде – ладан надоел. Я без причины. […]

Дождь, стучащий по толстой пленке

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Дождь, стучащий по толстой пленке, Маскировочной сети пятна… Третья осень зажгла зеленку Все привычно, и все понятно. Камуфляжное небо тонет В стылых лужах стального цвета. Лишь заставкой на телефоне Море, пляж и кусочек лета. Да…привет…извини, не слышал… Да…спасибо за облепиху… Нет, не вымок…в тепле…под крышей… Нет, все тихо…все так же тихо… Я скучаю…да скоро, вроде… […]

Привет, братан! Как там… среди живых?

Оприлюднено Оприлюднено в друг, живий

Привет, братан! Как там… среди живых? Ведь ты в столице это все читаешь… Прости за мой немного нервный стих, Я не умею по другому… Ну… ты знаешь… У нас который час тут артобстрел, А мне сегодня, вдруг, приснилась мама… Мол батя очень резко поседел, Ему ведь 47, ну как бы рано… Хочу сказать “Спасибо”, что […]

Сидів в окопі чолов’яга

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Сидів в окопі чолов’яга Мобілізований в АТО Звичайний тракторист, трудяга Немає навіть і авто За кілометр расєйський прапор Сусідів криє міномет Он танчик суне, провокатор Пора дістать гранатомет. А в Києві є-декларанти Мільйони пачками сують Вони в країні цій мігранти Не дай бог що – одраз чкурнуть. І думав чолов’яга сивий Не по роках, а […]

200

Оприлюднено Оприлюднено в 200

Я по сводке прошел как цифра. Одна двойка и два нуля. Отрекитесь от кода шифра И поймите, что это Я. Тот, кто вечером был в наряде, Отсылал СМС домой, И не знал, что летит в снаряде, Тот осколок, который мой. Не хочу быть строкою в сводке, Не хочу безымянным быть. Не затем умер я, чтоб […]

Примари

Оприлюднено Оприлюднено в смерть

Примари у думках пристали Наче штовхаючи на шлях На шлях де темряви кристали Роздеруть душу на очах Оскаженіло небо, вітром Гнівом руйнує ліхтарі Такою силою б тендітно Забрати лихо на землі Не має слів розчарування Хоч чарам тут не до війни Щодня, розбиті сподівання Щодня, прогнилі паркани Гартоване сльозою слово Вогнем згоріло у вірші Це […]

Колыбельная мажорам

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

День прогнал забавный вечер Не спеши бежать в кроватку Черный матовый ленд крузер Подарил тебе твой папка Чтоб асфальт был без воронок… Чтоб по городу промчаться…. Третью ночь не спит солдатик Одев форму в свои двадцать Не страшны тебе засады Ты не слышал выстрел танка Ты не знаешь вес снаряда Твоя тяжесть пива банка Утес, […]

Спогади

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вірш солдат ато, Паплінський Станіслав, спогади

В память вгризлися спогади коренем Проростають гілками ненависті Пробиваються тілом знеболеним Йде війна у моїй підсвідомості В снах зявляється смерть, запах пороху Перемішаний з тілом розірваним Знову я прокидаюсь від вибухів Щось шепочучи голосом зірваним Сон! Це був всього лиш страшний сон Я від пробудження радію Зник бій, зник вибух, зник полон Вдихну життя і […]

Сторінка 9 з 14
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14