Безвісти пропавший

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Де зник ти? Безвісти солдат пропавший,
Ти ж не загинув, прада? Брате мій,
Благаю Бога, очі вверх піднявши,
Щоб ти не здався, вижити зумів.
Де заблукав? Скажи нам світлий воїн,
Куди послала доля? Де той шлях?
Нехай тебе зігріє сонця промінь,
Жива вода освятить у дощах.
Шепоче вітер що гуляє в полі,
І тихо тихо шелестить трава,
“Він є живий, він там сидить в неволі,
Не зрадив, в нього світла голова”
Від болі ран оберігають ями,
Чужі підвали на своїй землі,
Просочаться до тебе сльози мами,
І голос діток, що ще геть малі.
Час пролетить, хоча тобі здається,
Прожитий день неначе тяжкий гріх,
Зустрінуть друзі, мама посміхнеться,
Наповнить хату знов дитячий сміх.
Я знаю ти живий, солдат пропавший,
Я впевнений, тебе поверне час,
І перемоги прапори піднявши,
Повторимо ще раз “НІХТО КРІМ НАС”.
Автор: Станислав Михайлович Паплинский