Всё чаще стало накрывать

Оприлюднено Оприлюднено в біль, душа, живий, Олег Федотов

Всё чаще стало накрывать. Холодных слез горячая волна Мне очень сложно слушать музыку и спать Все время вспоминаю…Там война. Мне тяжело дышать порою на ветру Мне тяжело порою просто ночью спать Я собираюсь ночью, в никуда бреду. Чтоб просто расхотелось воевать Автор: Олег Федотов

Живі вертаються сини

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вигнать врогів, суть

По волі Києва й Москви, Голосять президенти, З’єднались вбивці і церкви І ділять дивіденди. Волають в пафосі чини, Мовляв – звернули гори, Це їх заслуга, це вони – Без них би – було б горе. Набрали б краще в рот води На цю життєву драму, З чиєїсь славитись біди – Ні совісті, ні сраму. На […]

Аэропорт

Оприлюднено Оприлюднено в аэропорт, біль

Мы все здесь погибали поровну, Кто-то реально, а кто-то в душе, Делясь последним, умирали с голоду, Патронов не жалея в «калаше». Нам всем здесь было «предназначено», Не командирами – судьбой, Но и она вдруг озадачилась, Когда живыми мы пришли домой. Кто нас приютит? Кто спасет наши души? Заставит забыть всё уродство войны? И трупы друзей, […]

Холодно Я заснув…чи замерз

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вигнать врогів

Холодно Я заснув…чи замерз А чи може не я А країна заклякла від болю. Ті, що рвались до влади Кричать — нічия! А колись закликали до бою Стихло все накруги Спить Майдан, сплять брати Що полегли на ратному полі Ну а ті, що кричали “расєя прійді” Знову зараз гуляють на волі. Важко дихати тут Бо […]

Біль щастя, роздуми розлук…

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, біль, брати, вірш ато, вірш солдат ато

Біль щастя, роздуми розлук… Війна, яка мене змінила: Ще мить тому – з тобою друг, Аж ось – забрала вища сила І понесла – кого куди: Хтось – поруч, хоч і недосяжно Когось – засипані сліди Пісками часу. Неосяжно Для пересічного мене, Переплітає Всесвіт долі… Мереживо скував одне З шляхів людей, що прагнуть волі Автор: […]

На клаптику душі я образ намалюю

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, біль, душа

На клаптику душі я образ намалюю Побачу погляд твій у відблисках вогню Ти вдома. На Донбасі я гарую В твого кохання вбравшися броню Не близький шлях мені до тебе, крале Крізь зиму, вибухи та полум’я війни Не ми з тобою шлях оцей обрали Немає в тому нашої вини Ота розлука… Знай, вона лиш ззовні У […]

Проложите маршрут сквозь Авдеевку

Оприлюднено Оприлюднено в біль, Виктор Залевский, вірш ато, душа

Проложите маршрут сквозь Авдеевку, Сквозь развалины чьих то домов. Где, во всем обвиняя Америку, Кроют из запрещенных стволов… Сквозь Водяное, Пески, Изварино, Где пропитана кровью земля. Где расстреляно все и изранено По прямому указу Кремля. Проложите маршрут через кладбище Что бы каждый, кто едет в Москву, Видел лица погибших товарищей, Жизнь отдавших за нашу страну. […]

FUIMUS (“Мы были”)

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, біль, душа

Третий год войны уже, третий год… Слезы стали водой родниковой, суровою И уходит на небо за взводом взвод И чернеют от горя девушки-вдовы. Стали буднями новости с передовой И привычны с экрана атошные вести – И знакомой становится старая боль И обычным становится новый “груз-двести”. И мольбу за мольбой посылает на небо Со свечой у […]

Впаде зоря

Оприлюднено Оприлюднено в біль, Війна, вірш солдат ато, Фауст

Впаде зоря, немов би сльоза мами, А я посеред поля в білий день, Під жовтим сонцем і блакиттям небосяйва, Мене веде… кудись мене веде. Багато що хотів, що я не хочу, І що хотів у мене ще нема, Отримаю усе що я захочу, Впаде зоря, закінчиться війна. Посеред поля всюди шрами України, Зруйновані, згорівши сліди […]

Ало, чуєш, брате! В нас двісті…

Оприлюднено Оприлюднено в 200, біль, брати, Війна, вірш ато, вірш солдат ато, воїн, друг

Ало, чуєш, брате! В нас двісті… І єдине питання – хто?!!! Хто сьогодні пішов у вічність? Боронити нас з неба. ХТО?!!! І згадаеш ти, як сварились, Чия черга піти в наряд. І згадаеш ти,як ділились Всім, що було. Бо ти солдат. І ще знаеш ти, в нього мати, Ще вродлива та молода. І ще знаеш […]

Сторінка 1 з 2
1 2