Холодно Я заснув…чи замерз

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вигнать врогів

Холодно Я заснув…чи замерз А чи може не я А країна заклякла від болю. Ті, що рвались до влади Кричать — нічия! А колись закликали до бою Стихло все накруги Спить Майдан, сплять брати Що полегли на ратному полі Ну а ті, що кричали “расєя прійді” Знову зараз гуляють на волі. Важко дихати тут Бо […]

Біль щастя, роздуми розлук…

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, біль, брати, вірш ато, вірш солдат ато

Біль щастя, роздуми розлук… Війна, яка мене змінила: Ще мить тому – з тобою друг, Аж ось – забрала вища сила І понесла – кого куди: Хтось – поруч, хоч і недосяжно Когось – засипані сліди Пісками часу. Неосяжно Для пересічного мене, Переплітає Всесвіт долі… Мереживо скував одне З шляхів людей, що прагнуть волі Автор: […]

На клаптику душі я образ намалюю

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, біль, душа

На клаптику душі я образ намалюю Побачу погляд твій у відблисках вогню Ти вдома. На Донбасі я гарую В твого кохання вбравшися броню Не близький шлях мені до тебе, крале Крізь зиму, вибухи та полум’я війни Не ми з тобою шлях оцей обрали Немає в тому нашої вини Ота розлука… Знай, вона лиш ззовні У […]

Проложите маршрут сквозь Авдеевку

Оприлюднено Оприлюднено в біль, Виктор Залевский, вірш ато, душа

Проложите маршрут сквозь Авдеевку, Сквозь развалины чьих то домов. Где, во всем обвиняя Америку, Кроют из запрещенных стволов… Сквозь Водяное, Пески, Изварино, Где пропитана кровью земля. Где расстреляно все и изранено По прямому указу Кремля. Проложите маршрут через кладбище Что бы каждый, кто едет в Москву, Видел лица погибших товарищей, Жизнь отдавших за нашу страну. […]

FUIMUS (“Мы были”)

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, біль, душа

Третий год войны уже, третий год… Слезы стали водой родниковой, суровою И уходит на небо за взводом взвод И чернеют от горя девушки-вдовы. Стали буднями новости с передовой И привычны с экрана атошные вести – И знакомой становится старая боль И обычным становится новый “груз-двести”. И мольбу за мольбой посылает на небо Со свечой у […]

Впаде зоря

Оприлюднено Оприлюднено в біль, Війна, вірш солдат ато, Фауст

Впаде зоря, немов би сльоза мами, А я посеред поля в білий день, Під жовтим сонцем і блакиттям небосяйва, Мене веде… кудись мене веде. Багато що хотів, що я не хочу, І що хотів у мене ще нема, Отримаю усе що я захочу, Впаде зоря, закінчиться війна. Посеред поля всюди шрами України, Зруйновані, згорівши сліди […]

Ало, чуєш, брате! В нас двісті…

Оприлюднено Оприлюднено в 200, біль, брати, Війна, вірш ато, вірш солдат ато, воїн, друг

Ало, чуєш, брате! В нас двісті… І єдине питання – хто?!!! Хто сьогодні пішов у вічність? Боронити нас з неба. ХТО?!!! І згадаеш ти, як сварились, Чия черга піти в наряд. І згадаеш ти,як ділились Всім, що було. Бо ти солдат. І ще знаеш ти, в нього мати, Ще вродлива та молода. І ще знаеш […]

Ещё один ушел, с передовой

Оприлюднено Оприлюднено в біль, герой

Ещё один ушел, с передовой,  Не помахав рукою на прощанье,  Он был такой же, как и мы с тобой,  “Вернусь живым” давал он обещание. Но не сбылось, не удалось, не получилось,  Теперь его уже никто нам не вернет.  Скажи Господь, ну как так получилось?  Что никогда домой он больше не зайдет. Осталось только рамка,  С […]

Не тревожьте сердце болью

Оприлюднено Оприлюднено в біль

Не тревожьте сердце болью, Боль потерянных друзей. Отдыхает в чистом поле И поёт ей соловей. Песня раны не рубцует И не вскружит головы, Только ветер с поля дует Нагоняет боль тоски. Время лечит неудачно, Операция нужна Чтобы стало лучше, краше, Чтоб очнулась вся страна. Ветер веет к переменам, Воины встают все в строй, Смерть идущим […]

О боли, или крик невернувшегося

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, біль, Эдуард Литвиненко

Друг мой, психолог! Я безнадёжно болен… И я знаю, откуда мне эта боль… Только не лечат ни сила, ни воля… И бесполезен от этого алкоголь… Я стараюсь на боль не особо злиться, Только стало проблемой – спокойно спать… Черный ангел к постели моей садится Каждую ночь в два сорок пять… Черный ангел – птица с […]

Сторінка 1 з 2
1 2