Не сумуй козаче! Не журися воїн!

Оприлюднено Оприлюднено в воїн, герой, Олег Федотов

Не сумуй козаче! Не журися воїн! Ви святі герої на своїй землі! Впала вам на плечі дуже тяжка доля, Боронити землю, гнати ворогів! Стали ви до бою, міцною стіною! Вірні побратими! Друзі бойові! Ви тримали небо, лицарі-герої! Не зганьбили Неньки вірниї сини! Не було вам страху, скрізь вогонь та пекло! І лякався ворог, як співали […]

Благодарственное письмо солдатам

Оприлюднено Оприлюднено в герой, Олег Федотов, письмо, суть

Спасибо вам, Родные наши, Ребята, хлопцы, пацаны, За то, что каждый день на страже, Покой храните, вы, страны. Спасибо что живете песней, Играющей у вас в сердцах, Победу, мы одержим вместе, Ведь нам давно не ведам страх. Вы каждый день, рискуя жизнью, Встаете на защиту нас, Я вам клянусь, что павших помним, Что не забыт […]

Спасибі тобі, друже, що живий

Оприлюднено Оприлюднено в воїн, герой, друг, живий, солдат

Спасибі тобі, друже, що живий , За те спасибі, що вернувся з бою, Де не один полеглий із героїв … Життям усе ж іскриться погляд твій.. Спасибі тобі, друже, що зумів Все ж бути там – пройшов же ти чимало.. Хоч тут тебе нам так не вистачало, Ясних думок і посмішок, і слів.. Спасибі тобі, […]

Ещё один ушел, с передовой

Оприлюднено Оприлюднено в біль, герой

Ещё один ушел, с передовой,  Не помахав рукою на прощанье,  Он был такой же, как и мы с тобой,  “Вернусь живым” давал он обещание. Но не сбылось, не удалось, не получилось,  Теперь его уже никто нам не вернет.  Скажи Господь, ну как так получилось?  Что никогда домой он больше не зайдет. Осталось только рамка,  С […]

Друг…

Оприлюднено Оприлюднено в вірш ато, вірш солдат ато, воїн, герой, друг, кіборг

Друг дивиться на мене, А я йому в чоло: “Чому ж ти нас покинув, Якого?… бля… чого?…..” Він слова не промовить, Бо тіло вже як лід. Залишив він у цьому світі, Яскравий слід… Пробач мені образи, І слово мов розряд. Ти був чудовим другом. А я – навряд… Та знай, що жертву людству, Здійснив ти […]

Відкриваються двері, де не треба квиток

Оприлюднено Оприлюднено в герой

Відкриваються двері, де не треба квиток, І перон зустрічає сльозами, В чистій формі вокзалом йде додому герой, У обійми доньки, жінки, мами… В чистій формі вокзалом йде додому герой, У обійми доньки, жінки, мами. Він не плакав з тих пір, як в ту ніч на нулі, Назавжди попрощався з братами, Блок-пости вдалені, і уже без […]