Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Тріщать автомати, лунають гармати, Розносить позиції ГРАД, На схід від Європи ми вгризлись в окопи І просить підтримки комбат,  Димлять терикони, собачі закони,  Охрещений зором німим,  Наказ батальйону триматись до скону І вийти із бою живим. Комбате, комбате, ми будем стояти, Ніхто не відступить назад, Тепер ти за Бога, за батька й за брата, Веди […]

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Я стоял смотрел как падал Этот первый снег, Он в живых меня оставил В этот мертвый век. Дайте дайте, мне напиться  Всем смертям на зло. Чтоб живым вернутся к сыну, В тихий мирный дом Где никто не плюнет в спину, Огненным свинцом. Автор: Олег Федотов

гул вітром принесло зненацька

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

гул вітром принесло зненацька – мотор десь в повітрі ревів. самотня малесенька пташка летіла в тилу ворогів. і зушка наведена миттю, немов ріже небо мечем; як блискавки кулі в повітрі злітають сталевим дощем… у крила набрала шрапнелі – приладдя не міряє біль… побачив пілот на панелі за птаха важливішу ціль. ще трішки, рідненька, вже скоро! […]

Так гарно вдома…

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Так гарно вдома… А десь триває бій,  Такий, що палець зводить вже судома, І нічим схолодити розпечений автомат,  Запеклий, безперервний бій,  І наші завдають вагомих втрат,  але ж і зазнають… Десь там на Сході гинуть наші хлопці… То чийсь був батько, чоловік чи син… Як швидко звикли ми до смерті… Вона вже не дивує нас,  […]

Спасибі тобі, друже, що живий

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, друг, душа, живий

Спасибі тобі, друже, що живий, За те спасибі, що вернувся з бою, Де не один полеглий із героїв … Життям усе ж іскриться погляд твій.. Спасибі тобі, друже, що зумів Все ж бути там – пройшов же ти чимало.. Хоч тут тебе нам так не вистачало, Ясних думок і посмішок, і слів.. Спасибі тобі, друже, […]

Никто из нас не мог иначе

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Никто из нас не мог иначе. Сегодня – мы, они – тогда. Такая у мужчин задача, Стать в строй когда пришла беда. И от войны не уклонялись Тогда – они, сегодня – мы. А что живыми возвращались, Так то по милости судьбы. Мы в битвах смерти не искали. Задачи не было такой. Приказы честно выполняли, […]

Там теж весна на тій стороні країни…

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Там теж весна на тій стороні країни… Частіш птахів весні прилітають міни… І вітром свіжим влітає в розбиті вікна Вже третій рік…вже квітнути якось звикла… Там теж весна…вдивляється в синє небо, А звуки пострілів глушать пташиний щебіт Там теж весна вдягається в безрукавки, Їх кольори здебільшого мультикамні… Там теж весна заплітається у слова Там теж […]

Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны чтобы громко сказать “спасибо!” и тихонько шепнуть ‘прости’ Ты прости за четыре сотни, за испытанный страх и боль За холодной осени ночи, где мы не были рядом с тобой За людскую подлость и жадность, за сомнения,глупость и гнев и за то,что не поняли сразу – Жизнь – […]

Змучені і зневірені

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених До Іловайських «опадів» — Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]

Мы не спросили разрешения

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Мы не спросили разрешения. Собрались молча и ушли. Нас рог позвал и без сомненья Сменили плуг мы на мечи. Мы грязь месили вместе с кровью. За перевалом перевал Незримый ангел нас любовью Родных и близких укрывал. Им было во сто крат труднее Весь этот ужас пережить. Ведь выбор лишь один имели: С ума сойти или […]

Сторінка 1 з 5
1 2 3 4 5