Я не буду просить у Всевышнего

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш ато, вірш солдат ато, молитва, надежда, ні війні, солдат, стих ато, стихи солдат, суть

Я не буду просить у Всевышнего, Все что люди привыкли просить. Чтоб избавиться от всего лишнего, Чтобы в мире и счастье пожить… Со мной рядом ребята отличные, Им не ведомы слабость и страх, Дороги мне их лица привычные, Даже те, кто сегодня уж прах… Верю я, Украина проснется, Снова вишни в садах зацветут От войны, […]

Щастя лине у кожному слові

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Щастя лине у кожному слові: Привіт, мамо! – Дзвоню перед сном, – Пам’ятаєш моменти казкові, Дім, ялинка та сніг за вікном? І ширяючи в просторі десь там, Наче книги сторінки гортав. …Я сьогодні літав над Донецьком, Я сьогодні над домом літав. Мамо, так, ще ціла наша хата, Хоч самотня й забута давно. Я почав біля […]

Разговор 200-тых.

Оприлюднено Оприлюднено в 200, Без категорії, Олег Федотов

  Брат, куда мы идем? – -Домой – -Подожди, но бой ведь не окончен – – Мы уже не нужны здесь с тобой. Скоро здесь и без нас всё закончат – -Мы не можем вот так вот уйти. Мы нужны им, сейчас, понимаешь? – – Ты вокруг себя брат посмотри? Неужели ты не догоняешь? -Подожди,…но […]

вгризлись в землю углиб бліндажі

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш солдат ато

Серед сосен, присипані хвоєю, вгризлись в землю углиб бліндажі. Тут військові чатують зі зброєю, – це не жарт, не пусті муляжі. Сонний ліс ледь проснувсь та здивовано спогляда, як гілки хтось пиля… Мов гадюка, траншея прихована – поміж пагорбів вперто виля. А багаття веселе потріскує і парує куліш в казані… Автомат на плечі все нагадує, […]

Що сталось з нами, добрі люди!?

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вигнать врогів, вірш ато, вірш солдат ато, стих ато, стихи солдат, суть

Що сталось з нами, добрі люди!? Де оком кинь – то чвари всюди! Де не спинись – суцільна зрада  Стоїть стіна чадного смраду. Не чуєм стогін Батьківщини! Самі ведем все до руїни! І з криком лізе брат на брата Згорів сарай – гори і хата! Ми щось важливе загубили  Ми наче всі оскаженіли.  Повага, гідність, […]

Не списывайте нас

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш солдат ато, воїн, Олег Федотов

Не списывайте нас в небытие! Мы боремся! Мы все ещё живые! Хотя, друзья, нас всех похоронили! И жизнь солдата стала ни по чём! Не списывайте нас в небытие! Нас призраков, для вас войны далёкой! И пусть судьба бывает к нам жестока! Врагу своих позиций не сдаём! Не списывайте нас в небытие! Не рушит буря окна […]

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Тріщать автомати, лунають гармати, Розносить позиції ГРАД, На схід від Європи ми вгризлись в окопи І просить підтримки комбат,  Димлять терикони, собачі закони,  Охрещений зором німим,  Наказ батальйону триматись до скону І вийти із бою живим. Комбате, комбате, ми будем стояти, Ніхто не відступить назад, Тепер ти за Бога, за батька й за брата, Веди […]

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Я стоял смотрел как падал Этот первый снег, Он в живых меня оставил В этот мертвый век. Дайте дайте, мне напиться  Всем смертям на зло. Чтоб живым вернутся к сыну, В тихий мирный дом Где никто не плюнет в спину, Огненным свинцом. Автор: Олег Федотов

гул вітром принесло зненацька

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

гул вітром принесло зненацька – мотор десь в повітрі ревів. самотня малесенька пташка летіла в тилу ворогів. і зушка наведена миттю, немов ріже небо мечем; як блискавки кулі в повітрі злітають сталевим дощем… у крила набрала шрапнелі – приладдя не міряє біль… побачив пілот на панелі за птаха важливішу ціль. ще трішки, рідненька, вже скоро! […]

Сторінка 1 з 5
1 2 3 4 5