Спасибі тобі, друже, що живий

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, друг, душа, живий

Спасибі тобі, друже, що живий, За те спасибі, що вернувся з бою, Де не один полеглий із героїв … Життям усе ж іскриться погляд твій.. Спасибі тобі, друже, що зумів Все ж бути там – пройшов же ти чимало.. Хоч тут тебе нам так не вистачало, Ясних думок і посмішок, і слів.. Спасибі тобі, друже, […]

Никто из нас не мог иначе

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Никто из нас не мог иначе. Сегодня – мы, они – тогда. Такая у мужчин задача, Стать в строй когда пришла беда. И от войны не уклонялись Тогда – они, сегодня – мы. А что живыми возвращались, Так то по милости судьбы. Мы в битвах смерти не искали. Задачи не было такой. Приказы честно выполняли, […]

Там теж весна на тій стороні країни…

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Там теж весна на тій стороні країни… Частіш птахів весні прилітають міни… І вітром свіжим влітає в розбиті вікна Вже третій рік…вже квітнути якось звикла… Там теж весна…вдивляється в синє небо, А звуки пострілів глушать пташиний щебіт Там теж весна вдягається в безрукавки, Їх кольори здебільшого мультикамні… Там теж весна заплітається у слова Там теж […]

Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны чтобы громко сказать “спасибо!” и тихонько шепнуть ‘прости’ Ты прости за четыре сотни, за испытанный страх и боль За холодной осени ночи, где мы не были рядом с тобой За людскую подлость и жадность, за сомнения,глупость и гнев и за то,что не поняли сразу – Жизнь – […]

Змучені і зневірені

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених До Іловайських «опадів» — Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]

Мы не спросили разрешения

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Мы не спросили разрешения. Собрались молча и ушли. Нас рог позвал и без сомненья Сменили плуг мы на мечи. Мы грязь месили вместе с кровью. За перевалом перевал Незримый ангел нас любовью Родных и близких укрывал. Им было во сто крат труднее Весь этот ужас пережить. Ведь выбор лишь один имели: С ума сойти или […]

Она присела рядом

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Она присела рядом, тихо, осторожно. Не говоря не слова , молча обняла, И он почувствовал, как страшно и тревожно Ей было за него, пока она ЖДАЛА. Он был весь грязный и с лицом небритым, Обутый в берцы, за спиной рюкзак, Он кое-где местами был побитый И на одну из ног, мог опираться еле как. Она […]

Той дивний сон…

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Той дивний сон… Я відчуваю підлий подих твій у спину Не оглядаюсь бо позаду вірний друг Життя довірив і брудну свою рутину Що раз сильніше чути серця твого стук Трохи тривожно… сон лихий наснився Змія підступно… і спекотно, дикий біль Отрути жар на серці запалився Та замість цукру в чай, чомусь насипав сіль… Лиш я […]

Нова війна. Зв’язок – хвала Фейсбуку.

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Нова війна. Зв’язок – хвала Фейсбуку. В моїй приватці – всенька Україна, Що хоче з перших рук того, хто в ДУКу, Довідатись про мужа, брата, сина. Восьмидесятка… Дев’яносто п’ята… Армієць… Кіборг… Знов восьмидесятка… Оця три тижні вже шукає брата. В тієї син, а та шукає батька. І думають, хто що б там не казав би, […]

СОЛДАТСКАЯ КОЛЫБЕЛЬНАЯ ДЛЯ МАМЫ

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Гаснут звезды, мерцая… Предрассветная тишь… Мне известно, родная, почему ты не спишь. Но излишней тревогой сыновей не вернуть… Отдохни хоть немного, постарайся заснуть… Нынче срок возвращенья застарелых долгов. Принимая прощенье от друзей и врагов, Я навеки оставил за собою вину – Что тебя опечалил, уходя на войну. Не суди меня строго… Было много причин. Что […]

Сторінка 1 з 4
1 2 3 4