По Киеву гуляет молодежь

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато, вірш солдат ато, стих ато, стихи солдат, суть

По Киеву гуляет молодежь, Майдан опять шумит, а двух шагах Чиновничья зажравшаяся вошь Сбивает пешехода, “на рогах” Гоня в своем поршѐ, как на пожар. Сто миллионов гривен – как с куста, Гуляй, чувак, украденное – дар. Гуляй, как будто с чистого листа. Здесь славный Днепр и ранняя весна, Монтируют тарзанки на мостах, И офисы в […]

О чем мечтает здесь солдат?

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, Війна, вірш ато

О чем мечтает здесь солдат? Не о деньгах, не о богатстве. Прожить бы день еще один, К своей любимой бы примчаться. Мечтает он прийти домой, Где нет войны, разорванных снарядов. Где скажут милый мой родной, Тебя ждала, тебе я рада. Поспать немного в тишине, Глаза любимые увидеть. Забыть на время про войну, И никогда ее […]

Я пленный..

Оприлюднено Оприлюднено в Александр Василенко, вірш ато, пленный АТО

Я пленный…Что еще добавить? Грибок души съедает изнутри. И шрам событий время разделяет, На до и после гребаной войны Я пленный, “обезьяна”, “тело”, Названий много выдумано мне. И я не знаю хорошо иль плохо, Что выжил в этой гребаной войне. Я пленный. Будущее не доступно, Ни мне ни тем, кто рядом, кто со мной Попали […]

Що ти будеш робити

Оприлюднено Оприлюднено в Війна, вірш ато, вірш солдат ато

Що ти будеш робити, коли раптом впаде стіна, коли у дім твій, немов пустеля, ввірветься вона – війна? Куди подінешся, коли вікно розтрощить снаряд? Ти будеш молитися чи проклинати усіх підряд? Куди ти будеш втікати, коли до міста ввійдуть вони, чужі солдати далекої східної сторони? Хапатимеш у руки Біблію чи пістолет? Пробиратимешся в тил чи […]

Друг…

Оприлюднено Оприлюднено в вірш ато, вірш солдат ато, воїн, герой, друг, кіборг

Друг дивиться на мене, А я йому в чоло: “Чому ж ти нас покинув, Якого?… бля… чого?…..” Він слова не промовить, Бо тіло вже як лід. Залишив він у цьому світі, Яскравий слід… Пробач мені образи, І слово мов розряд. Ти був чудовим другом. А я – навряд… Та знай, що жертву людству, Здійснив ти […]

Одной короткой строчкой

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато

Одной короткой строчкой Пролаял пулемёт. Стал в жизни моей точкой С той стороны “приход”. И в горизонт сереющий Последний взмах руки… Простите, что так вышло. Прощайте, мужики! Не в старческой постели – Под канонады гул Из стылого окопа На небо я шагнул. Без друга-автомата, Без каски и брони Прими меня, Всевышний, Спаси и сохрани! Как […]

За що країні стільки болі?

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вірш ато

За що країні стільки болі? Чим заслужили ми усі? У небо йдуть нові герої, Молитви ллються не весь світ. За що вже сива чиясь мати? За що ці сльози у батьків? Він був студент, пішов в солдати, Що б врятувати рідний дім. Навіщо донька вже без батька? Бо він пішов, за її сон, Що б […]

Больше месяца я на гражданке

Оприлюднено Оприлюднено в вірш ато, пробач мам

Больше месяца я-на гражданке, Но себя я пока-не найду, Будто башню заклинило в танке Где мой путь? До конца не пойму Только чувствую то, что я-нужен, Там, где пули свистят-на войне, Где товарищи верные-служат, Что бы выстоять вместе в беде Ведь я знаю, что бой не закончен, Что-силен и коварен наш враг, Но наш дух […]

Двухсотый

Оприлюднено Оприлюднено в 200, Виктор Залевский, вірш ато

Я – Двухсотый. Исполнив долг, приняв жребий судьбы безропотно. Я старался делать, что мог, Как бы ни было это хлопотно… Я – Двухсотый. Чтоб не был Ты тем разорванным в клочья телом. Чтобы планы Твои и мечты Обернулись хорошим делом…. Я – Двухсотый. Чтоб в детский сад без тебя не шагал ребенок. Чтоб к Тебе […]

Письмо

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш ато, письмо

Вот сижу, пишу письмо прямо из окопа У меня все хорошо – только я не дома Есть мне время пописать, даже поразмыслить Вспомнить про родимый край, где запахли вишни… Где-то рядом от меня слышно взрыв гранаты Это бьются пацаны с утра до заката Ночью тоже бьем врага. Ночь нам не помеха А ведь хочется всем […]

200-й

Оприлюднено Оприлюднено в 200, вірш ато

Чи знаєте хлопці, що знову двохсотий? Таке от питання почув я зрання Тепер, я вже знаю, отримаєм квоту На відповідь сукам, за брата, війна… Війна чи АТО, як її б не назвали Приносить біду побратимам моїм Сухою статистикою загинувші стали Що робиться з серцем, народе, твоїм? Таке відчуття, що країна забула І владі до цього […]

Привіт, мій друг,пишу з окопу

Оприлюднено Оприлюднено в вірш ато, друг, суть

Привіт, мій друг, пишу з окопу, Чекаю штурм, сиджу, курю, Я тут уже десь близько року, І я ненавиджу війну. Ти там в таксі десь їдеш з клубу, Ми на УАЗі їдем в бій, Я тут в окопі сплю вже тиждень. А ти на ліжку і в теплі. Тобі начхати що в країні, Тут гинуть […]

Вже новий день, настала ніч

Оприлюднено Оприлюднено в вірш ато, Фауст, хлопці

Вже новий день, настала ніч, Туман, волога, тиша, бій, Абсурд в словах не дивна річ, Застряв в думках немов німий. Несе душа, сюди назад, А тіло рветься звідсилля, Он спалах! Зараз вдаре Град, І світ не мій, і я не я. Ось щойно була тишина, Ось щойно птаха щебетала, І знов повернеться війна, Коли лунає […]