Я в прицел доброту увидел

Оприлюднено Оприлюднено в вигнать врогів, Війна, вірш ато, вірш солдат ато, історіі з війни, Історії з АТО, Макар Следопыт, надежда, солдат, спогади, стихи солдат, суть

Я в прицел доброту увидел Как собаку спасал мужчина,  Не страшась он полез в прорубь Не пугала его пучина… Он не думал что серая зона, Он на льду,как мишень распластался, Я смотрел и стрелять не решался, А патрон, лишь один оставался… Вот схватил он ее за ошейник Потянул и достал собаку, А мой палец в […]

Що сталось з нами, добрі люди!?

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вигнать врогів, вірш ато, вірш солдат ато, стих ато, стихи солдат, суть

Що сталось з нами, добрі люди!? Де оком кинь – то чвари всюди! Де не спинись – суцільна зрада  Стоїть стіна чадного смраду. Не чуєм стогін Батьківщини! Самі ведем все до руїни! І з криком лізе брат на брата Згорів сарай – гори і хата! Ми щось важливе загубили  Ми наче всі оскаженіли.  Повага, гідність, […]

Под флагом «95-ки»

Оприлюднено Оприлюднено в Виктор Залевский, вірш ато, Победа за нами, стихи солдат

Под флагом «95-ки» Почетно жить и воевать. Но Вы простите нас солдатки, Что был приказ не отступать, Не отдавать врагу ни пяди, Родной Украинской земли. Без масок в их прицелы глядя, Им показать, что не смогли Не то, что испугать – встревожить, Дух Украинского бойца!… И славу ВДВ умножить С врагом сражаясь до конца. А […]

Біль щастя, роздуми розлук…

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, біль, брати, вірш ато, вірш солдат ато

Біль щастя, роздуми розлук… Війна, яка мене змінила: Ще мить тому – з тобою друг, Аж ось – забрала вища сила І понесла – кого куди: Хтось – поруч, хоч і недосяжно Когось – засипані сліди Пісками часу. Неосяжно Для пересічного мене, Переплітає Всесвіт долі… Мереживо скував одне З шляхів людей, що прагнуть волі Автор: […]

А в душі його тільки пустеля

Оприлюднено Оприлюднено в 200, Війна, вірш ато, вірш солдат ато, воїн, котел

А в душі його тільки пустеля, І в очах бачив сум, бачив біль, Бачив все що я бачив у себе, На війні у серпневі ті дні. Бачив полум’я, дим – то сигнали, Тих полеглих назавжди в бою, Крики болю, останні зізнання, До зірок, і в ту тишу нічну. А в очах його бачив себе я, […]

Очередная ночь без сна

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато, душа, Олег Федотов

Очередная ночь без сна  Очередная сигарета  С передовой всё нет ответа  Там где-то “Русская Весна”.  Я вспоминаю наш блиндаж Как в темноте мы в нем сидели Как ночью трассера горели Всё небо взяв на абордаж Там где-то Гром и Россамаха Сжимают снова автомат И в бой они идут без страха И кольца дергают гранат Друзья […]

Проложите маршрут сквозь Авдеевку

Оприлюднено Оприлюднено в біль, Виктор Залевский, вірш ато, душа

Проложите маршрут сквозь Авдеевку, Сквозь развалины чьих то домов. Где, во всем обвиняя Америку, Кроют из запрещенных стволов… Сквозь Водяное, Пески, Изварино, Где пропитана кровью земля. Где расстреляно все и изранено По прямому указу Кремля. Проложите маршрут через кладбище Что бы каждый, кто едет в Москву, Видел лица погибших товарищей, Жизнь отдавших за нашу страну. […]

Ало, чуєш, брате! В нас двісті…

Оприлюднено Оприлюднено в 200, біль, брати, Війна, вірш ато, вірш солдат ато, воїн, друг

Ало, чуєш, брате! В нас двісті… І єдине питання – хто?!!! Хто сьогодні пішов у вічність? Боронити нас з неба. ХТО?!!! І згадаеш ти, як сварились, Чия черга піти в наряд. І згадаеш ти,як ділились Всім, що було. Бо ти солдат. І ще знаеш ти, в нього мати, Ще вродлива та молода. І ще знаеш […]

Фронтовий лист

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато, кохана, Кохання, письмо, спогади

Кохана, ніжна, моя мила! Пишу тобі з окопу я. Тут страшно, брудно і все в пилу, Сумую, зіронько моя…. Ми вже не бачились давненько, Хочу торкнутись до щоки. Ох як болить моє серденько, Без тебе рветься на шматки. Тримаю в руках лист жаданий, Його писала ти колись. -Ну як ти, воїн мій коханий? Живий я […]

Війна, яка мене змінила

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, вірш ато, вірш солдат ато, історіі з війни, Історії з АТО

Біль щастя, роздуми розлук… Війна, яка мене змінила: Ще мить тому – з тобою друг, Аж ось – забрала вища сила І понесла – кого куди: Хтось – поруч, хоч і недосяжно Когось – засипані сліди Пісками часу. Неосяжно Для пересічного мене, Переплітає Всесвіт долі… Мереживо скував одне З шляхів людей, що прагнуть волі Автор: […]

Сторінка 1 з 3
1 2 3