Ти бачив, як вітаються солдати?

Оприлюднено Оприлюднено в брати, вірш ато, вірш солдат ато, друг

Ти бачив, як вітаються солдати? Тому що день новий – нове життя, Тут кожен бачть поряд друга, брата! Ми всі-сім,я, бо справжні відчуття Ріднть близьких по духу. Привітає Мене хлопчина в камуфляжі теж. – Спасибі, що живий! – в очах читаю, В якому радість світиться без меж. Стискає щось у грудях аж до щему, Ще […]

Я не буду просить у Всевышнего

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш ато, вірш солдат ато, молитва, надежда, ні війні, солдат, стих ато, стихи солдат, суть

Я не буду просить у Всевышнего, Все что люди привыкли просить. Чтоб избавиться от всего лишнего, Чтобы в мире и счастье пожить… Со мной рядом ребята отличные, Им не ведомы слабость и страх, Дороги мне их лица привычные, Даже те, кто сегодня уж прах… Верю я, Украина проснется, Снова вишни в садах зацветут От войны, […]

Я в прицел доброту увидел

Оприлюднено Оприлюднено в вигнать врогів, Війна, вірш ато, вірш солдат ато, історіі з війни, Історії з АТО, Макар Следопыт, надежда, солдат, спогади, стихи солдат, суть

Я в прицел доброту увидел Как собаку спасал мужчина,  Не страшась он полез в прорубь Не пугала его пучина… Он не думал что серая зона, Он на льду,как мишень распластался, Я смотрел и стрелять не решался, А патрон, лишь один оставался… Вот схватил он ее за ошейник Потянул и достал собаку, А мой палец в […]

вгризлись в землю углиб бліндажі

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш солдат ато

Серед сосен, присипані хвоєю, вгризлись в землю углиб бліндажі. Тут військові чатують зі зброєю, – це не жарт, не пусті муляжі. Сонний ліс ледь проснувсь та здивовано спогляда, як гілки хтось пиля… Мов гадюка, траншея прихована – поміж пагорбів вперто виля. А багаття веселе потріскує і парує куліш в казані… Автомат на плечі все нагадує, […]

Що сталось з нами, добрі люди!?

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вигнать врогів, вірш ато, вірш солдат ато, стих ато, стихи солдат, суть

Що сталось з нами, добрі люди!? Де оком кинь – то чвари всюди! Де не спинись – суцільна зрада  Стоїть стіна чадного смраду. Не чуєм стогін Батьківщини! Самі ведем все до руїни! І з криком лізе брат на брата Згорів сарай – гори і хата! Ми щось важливе загубили  Ми наче всі оскаженіли.  Повага, гідність, […]

Не списывайте нас

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш солдат ато, воїн, Олег Федотов

Не списывайте нас в небытие! Мы боремся! Мы все ещё живые! Хотя, друзья, нас всех похоронили! И жизнь солдата стала ни по чём! Не списывайте нас в небытие! Нас призраков, для вас войны далёкой! И пусть судьба бывает к нам жестока! Врагу своих позиций не сдаём! Не списывайте нас в небытие! Не рушит буря окна […]

Не дайте ніколи забути

Оприлюднено Оприлюднено в вірш солдат ато, воїн, Фауст

Не дайте ніколи забути, Імен тих героїв війни, Прошу вас їх просто почути, В словах вони й нині живі. Не дайте вже мертвому впасти, В брудний і потоптаний сніг, У солдата завжди мало часу, Коли він навічно в війні. Не дайте померти живому, В зневірі, у втраті мети, Скрізь біль, скрізь натяжливу втому Дозвольте усім […]

Біль щастя, роздуми розлук…

Оприлюднено Оприлюднено в Kostia Chabala​, біль, брати, вірш ато, вірш солдат ато

Біль щастя, роздуми розлук… Війна, яка мене змінила: Ще мить тому – з тобою друг, Аж ось – забрала вища сила І понесла – кого куди: Хтось – поруч, хоч і недосяжно Когось – засипані сліди Пісками часу. Неосяжно Для пересічного мене, Переплітає Всесвіт долі… Мереживо скував одне З шляхів людей, що прагнуть волі Автор: […]

А в душі його тільки пустеля

Оприлюднено Оприлюднено в 200, Війна, вірш ато, вірш солдат ато, воїн, котел

А в душі його тільки пустеля, І в очах бачив сум, бачив біль, Бачив все що я бачив у себе, На війні у серпневі ті дні. Бачив полум’я, дим – то сигнали, Тих полеглих назавжди в бою, Крики болю, останні зізнання, До зірок, і в ту тишу нічну. А в очах його бачив себе я, […]

А тоді полетіли міни

Оприлюднено Оприлюднено в вірш солдат ато, стих ато, стихи солдат

А тоді полетіли міни, а ми рвонули в окопи,  скажені сини України у диких степах Європи. Били з боку заводу безкарно і професійно, здригались над нами колоди, тремтіли під нами коліна. Хтось рахував розриви, хтось шепотів молитву, хтось потихеньку сивів, хтось попросив курити. Хтось до землі прилинув, як на намаз мусульманин: дуже дорослий мужчина дуже […]

Сторінка 1 з 3
1 2 3