“Давайте помолимось…”

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Фото: Позывной L

Проснись народе! Люди схаменіться
Ви вдома знову ранок свій зустріли
За полонених хлопців помоліться
За їхніх мам що тричі посивіли
Країну боронивши, клали тіло
Себе не жалкували ради волі
В боях останніх вижити зуміли
І підкорялися лиш своїй долі
Їх дух не зламний час не пожирає
Вже третій сніг в полоні зустрічають
Неволі темрява їх душі роздирає
І гідність вони свою не втрачають
Не так страшні фізичні рани тіла
Як та байдужість що надію хоронила
Чому ялинка біля хати пожовтіла?
Чому лелеки не здіймають крила?
Чому гниють в неволі наші браття?
Чому скажіть АТО не звуть війною?
Кому героїв наших визволяти?
Які за волю й мир ішли до бою
Хай сором з’їсть того хто забуває
Кому завдячувати маємо за спокій
За мирні дні що з Вами проживаєм
І за ті сни що бачимо глибокі
Звернімось же з молитвою до Бога
Нехай їх спокій ангели тримають
Нехай додому зацвіте дорога
Хай швидше їх дружини зустрічають
Щоб мами їхні спали як раніше
Щоб діти обійняли свого тата
Щоб не було розлук в коханих більше
І щоб скінчилась ця війна проклята

Автор: Паплінський Станіслав Михайлович