Фронтовий лист

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато, кохана, Кохання, письмо, спогади

кохана
Кохана, ніжна, моя мила!
Пишу тобі з окопу я.
Тут страшно, брудно і все в пилу,
Сумую, зіронько моя….
Ми вже не бачились давненько,
Хочу торкнутись до щоки.
Ох як болить моє серденько,
Без тебе рветься на шматки.
Тримаю в руках лист жаданий,
Його писала ти колись.
-Ну як ти, воїн мій коханий?
Живий я рідна! Не журись.
Вже знову постріли лунають,
Піхота, танки, гради б’ють.
Та ворог нас не подолає,
Показуючи свою лють.
Таких як я в нас тут багато,
Всі чиїсь діти чи батьки.
Усіх чекає вдома мати,
Без них зростають дітлахи.
Ми воїни! Ми патріоти!
Тут кожен України син.
На фронті грають страшні ноти.
Та я не лишуся один.
Я обіцяю – повернуся!
Скоро приїду в рідну хату.
До тебе ніжно пригорнуся,
Й не буду більше відпускати.

Автор: Р. Войцехівський