Не переймайся, козаче

Шампанське від виринувшого газу рясно полилось на штани. Усі колеги, що були присутні, пирскнули сміхом. Дехто намагався жартувати із Михайла, який від зніяковіння розгубився. Він уперше святкував свій день народження у статусі цивільного. Але у цей момент його обличчя стало сірим мов цемент….
—————–
– Егей, малий, ти цілий? – Михайло обтрусив землю що рясно засипала його. Все навколо було у тумані пилу та диму згорівшої трави. Ще б трошки менше 10 метрів і крайня міна влучила б у окоп в якому він разом із декількома солдатами сховались від обстрілу. “Сєпари” мін не шкодували і судячи з диму, який йшов з іншого боку лісопосадки, кудись таки влучили.
– Малий, ти чуєш мене? – Михайло підійшов до бійця. Той сидів у кутку окопа і обійнявши голову геть нічого не чув.
– Ей воїн, ти цілий? – в голосі продзвенів острах. Солдат підняв голову і опустив руки, які трусились від переляку. В його ошаленілих очах не було нічого крім звірячого страху. Михайло присів поряд і почав плескати по щоках бідолахи. “Спокійно, спокійно, хлопче… Вже все пройшло. Все, “сєпари” вже не стрілятимуть. Видно втекли з позиції. Так, ану зберись! ” Михайло – один із заступників комбрига схопив солдата за шолом і сильно потряс його головою. Поступово боєць почав приходити до тями. Михайло закурив сигарету і сунув у рота хлопцеві.
– Гаразд, вилазимо звідси, вже все буде тихо – вимовив підполковник.
– Я не можу – молодий солдат опустив погляд на свої камуфльовані штани і Михайло побачив що вони майже повністю мокрі – хлопці ж засміють як побачать. Підполковник сперся на земляну стіну окопу і сам затягнувся “Прилуками”. Раптом Михайло схопився, пішов у інший бік окопу, приніс напівпорожню пластикову пляшку мінералки, що була майже розчавлена, бо на неї хтось наступив. Замкомбрига відкрив кришку, зробив декілька ковтків і решту води вилив собі між ніг на штани. Потім узяв під руку солдата і вони поволі пішли у бік медичного намету. “Не переймайся, козаче, і підполковникам страшно буває до устячки”……..
Автор тексту: Олександр Василенко