Спогади

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вірш солдат ато, Паплінський Станіслав, спогади

В память вгризлися спогади коренем
Проростають гілками ненависті
Пробиваються тілом знеболеним
Йде війна у моїй підсвідомості

В снах зявляється смерть, запах пороху
Перемішаний з тілом розірваним
Знову я прокидаюсь від вибухів
Щось шепочучи голосом зірваним

Сон! Це був всього лиш страшний сон
Я від пробудження радію
Зник бій, зник вибух, зник полон
Вдихну життя і опянію

Залиши не приходь снами чорними
Бій останній живе в моїй памяті
Перед долею були покірними
Попри нерви як струни натягнуті

Прожене день світанком ці спогади
Защебече життя птахом високо
Не шукаю я радісних поглядів
Смерті погляди вїлися глибоко

Автор: Паплінський Станіслав Михайлович