Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Я хотела совсем немного-только встретить тебя с войны чтобы громко сказать “спасибо!” и тихонько шепнуть ‘прости’ Ты прости за четыре сотни, за испытанный страх и боль За холодной осени ночи, где мы не были рядом с тобой За людскую подлость и жадность, за сомнения,глупость и гнев и за то,что не поняли сразу – Жизнь – […]

Війна усюди…в кожного своя..

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Війна усюди…в кожного своя.. У когось з совістю, якщо вона присутня.. У когось бій за черговЕ звання, А інший йде під кулі за майбутнє.. Хтось закликає голосно – «вперед»! А хтось кричить – «Навіщо це здалося» Гримуча суміш, справжній вінегрет, Емоцій різних – дивне стоголосся… Один тут б’ється за поважний чин Вхопивши владу міцно за […]

Ещё один ушел, с передовой

Оприлюднено Оприлюднено в біль, герой

Ещё один ушел, с передовой,  Не помахав рукою на прощанье,  Он был такой же, как и мы с тобой,  “Вернусь живым” давал он обещание. Но не сбылось, не удалось, не получилось,  Теперь его уже никто нам не вернет.  Скажи Господь, ну как так получилось?  Что никогда домой он больше не зайдет. Осталось только рамка,  С […]

Не тревожьте сердце болью

Оприлюднено Оприлюднено в біль

Не тревожьте сердце болью, Боль потерянных друзей. Отдыхает в чистом поле И поёт ей соловей. Песня раны не рубцует И не вскружит головы, Только ветер с поля дует Нагоняет боль тоски. Время лечит неудачно, Операция нужна Чтобы стало лучше, краше, Чтоб очнулась вся страна. Ветер веет к переменам, Воины встают все в строй, Смерть идущим […]

“Давайте помолимось…”

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Проснись народе! Люди схаменіться Ви вдома знову ранок свій зустріли За полонених хлопців помоліться За їхніх мам що тричі посивіли Країну боронивши, клали тіло Себе не жалкували ради волі В боях останніх вижити зуміли І підкорялися лиш своїй долі Їх дух не зламний час не пожирає Вже третій сніг в полоні зустрічають Неволі темрява їх […]

ТУМАН

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Нас проглотит густой туман Уйдем мы в бездну безвозвратно Судьба сценарий расписала нам Не все придут домой, обратно Ну почему? Зачем? Как так? Мы жизнь на жизнь других меняем. Наперекор своей расписанной судьбе На счастье уповаем. Нас проглотил туман густой, Накрыли нас январские метели. Мы не закончили всех дел с тобой, С тобой мы мало […]

О боли, или крик невернувшегося

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, біль, Эдуард Литвиненко

Друг мой, психолог! Я безнадёжно болен… И я знаю, откуда мне эта боль… Только не лечат ни сила, ни воля… И бесполезен от этого алкоголь… Я стараюсь на боль не особо злиться, Только стало проблемой – спокойно спать… Черный ангел к постели моей садится Каждую ночь в два сорок пять… Черный ангел – птица с […]

Одной короткой строчкой

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато

Одной короткой строчкой Пролаял пулемёт. Стал в жизни моей точкой С той стороны “приход”. И в горизонт сереющий Последний взмах руки… Простите, что так вышло. Прощайте, мужики! Не в старческой постели – Под канонады гул Из стылого окопа На небо я шагнул. Без друга-автомата, Без каски и брони Прими меня, Всевышний, Спаси и сохрани! Как […]

Спогади

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вірш солдат ато, Паплінський Станіслав, спогади

В память вгризлися спогади коренем Проростають гілками ненависті Пробиваються тілом знеболеним Йде війна у моїй підсвідомості В снах зявляється смерть, запах пороху Перемішаний з тілом розірваним Знову я прокидаюсь від вибухів Щось шепочучи голосом зірваним Сон! Це був всього лиш страшний сон Я від пробудження радію Зник бій, зник вибух, зник полон Вдихну життя і […]

За що країні стільки болі?

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вірш ато

За що країні стільки болі? Чим заслужили ми усі? У небо йдуть нові герої, Молитви ллються не весь світ. За що вже сива чиясь мати? За що ці сльози у батьків? Він був студент, пішов в солдати, Що б врятувати рідний дім. Навіщо донька вже без батька? Бо він пішов, за її сон, Що б […]

Сторінка 1 з 2
1 2