Друг…
Друг дивиться на мене, А я йому в чоло: “Чому ж ти нас покинув, Якого?… бля… чого?…..” Він слова не промовить, Бо тіло вже як лід. Залишив він у цьому світі, Яскравий слід… Пробач мені образи, І слово мов розряд. Ти був чудовим другом. А я – навряд… Та знай, що жертву людству, Здійснив ти […]