Змучені і зневірені

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених До Іловайських «опадів» — Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]

Бійцям аеропорту

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Пульсує туга жилами, на шмаття рве аорту, Сльозами болю й відчаю клекоче серця стук, В снігу букет трояндами – бійцям аеропорту, А в думах ритмом подиху шалених ГРАДів звук. У небі, рванім кулями, відлуння свисту й тріску, Туманом гніву лютого – в безодню полоса, Під баштою нескорених – уламки обеліску, І стеляться сніжинками в підніжжя […]

Кіборги не ламаються.

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених  До Іловайських «опадів» —  Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]

Це мій вирок і вибір

Оприлюднено Оприлюднено в кіборг

Це мій вирок і вибір: я не покину борт; я не людина, я – кіборг, мій вимір – аеропорт. Для когось я прокажений, комусь я – під нігтем цвях, трощать мої мікросхеми, луплять мене по зубах. Облазить моя шкіра, плавиться мій метал, а я, як у груди рапіра, вгризаюся в термінал. Скаче в мені напруга, […]