Больше месяца я на гражданке

Оприлюднено Оприлюднено в вірш ато, пробач мам

Больше месяца я-на гражданке, Но себя я пока-не найду, Будто башню заклинило в танке Где мой путь? До конца не пойму Только чувствую то, что я-нужен, Там, где пули свистят-на войне, Где товарищи верные-служат, Что бы выстоять вместе в беде Ведь я знаю, что бой не закончен, Что-силен и коварен наш враг, Но наш дух […]

Ти маєш бути там…

Оприлюднено Оприлюднено в пробач мам

Це дивне розуміння приходить зненацька. Ти. Маєш. Бути. Там. І тоді ти вдягнув чорну маску. Бувай, кохана. Пробач, мам. Тебе не зрозуміють солдати-строчники. Тебе засудить офісний планктон. Але кинеш кітель в рюкзак мовчки. Тепер молити Бога, щоб це – тільки сон. Прокинешся на світанку в кузові Гордості вітчизняного автопрому – КРАЗі. Згадаєш, як заплющував очі […]