Прощавайте, рідні мамо й тато, На Донбас дорого нас веди, Українські землі визволяти Від московсько-путінськой орди. Наступають дні немилостиві, Сили ночі хмарою повзуть, Хоч і люди ми миролюбиві, Вороги по повній відгребуть! Ми нащадки славних запорожців, Окупантам вуха надерем, З нами правда, і ми переможці, Рідну землю ми обережем. Наш клич Правди, Гідності й Свободи […]
З тобою, друже, ми пройшли багато, Із двох зуміли вирватись котлів, Нема куди нам більше відступати, Немаєм права віддати їм землі. Ми будем битись, поки будуть сили, Набоїв не жалкуючи своїх. Навалу ми ворожу зупинили, Втрачали друзів у боях важких. Не відступали, коли було важко, Коли щоденно крили нас з гармат, Із друзями прощатись було […]
Я прийду з війни і гляну в очі Тому, хто каже, що жити не хоче. Кому набридла робота, нудне телебачення, Розповім трішки, що бачив я… Кому надто зимно вночі, сильна спека днем, Чекали задовго таксі, змокли під дощем, Як ми боялись заснути, навіть на мить, Від пострілів “градів”, ще й гроза гримить. Та ми звикли […]
Я не родився щоби убивати, Ламати долі і калічити людей, А народився, щоб ростити й будувати, І щось лишити після себе для дітей. Любити і приносити всім радість, І брати тільки те, що є моє, Сказати всім, коли зустріну сиву старість, Спасибі Вам, що Ви у мене є. І хочу жити, вільно і щасливо, Хоч […]
Немає сліз в засмучених очах, У безпорадності повільно лине час. Для нас війна – для них суцільний жах, Та кожен свій виконує наказ! Наказ “ЧЕКАТИ” гірше, ніж “У БІЙ!” Проклятий фронт знедолених сердець. Як постріли лунає: “Я живий! Тримайся, люба, це ще не кінець!” Триматися… А вже немає сил, Лише самотність, без кінця та краю […]
він в хащах, майже непомітно йшов він в зарослях старався розчинитись та силует його я всеж таки знайшов ніщо мене тепер не змусить зупинитись приклад в плече, балістику згадав поправку треба, з права легкий вітер короткий спалах, постріл пролунав що сталось, чи встиг він зрозуміти? а далі що? сиджу, курю п’ю чай, який іще не […]