Запах диму, сніг і старе село

Оприлюднено Оприлюднено в печаль

Запах диму, сніг і старе село, І дорога, і ми на ній. Це усе зі мною уже було, Та забулося на війні. Хто, коли, із ким і куди ішов, Постирали багато літ. У рифлених відтисках підошов Проступали вода і лід. Пахло димом, сирістю, і чомусь Терпли плечі від вантажу. Це десь там я, мабудь, і […]

Одной короткой строчкой

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато

Одной короткой строчкой Пролаял пулемёт. Стал в жизни моей точкой С той стороны “приход”. И в горизонт сереющий Последний взмах руки… Простите, что так вышло. Прощайте, мужики! Не в старческой постели – Под канонады гул Из стылого окопа На небо я шагнул. Без друга-автомата, Без каски и брони Прими меня, Всевышний, Спаси и сохрани! Как […]

Спогади

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вірш солдат ато, Паплінський Станіслав, спогади

В память вгризлися спогади коренем Проростають гілками ненависті Пробиваються тілом знеболеним Йде війна у моїй підсвідомості В снах зявляється смерть, запах пороху Перемішаний з тілом розірваним Знову я прокидаюсь від вибухів Щось шепочучи голосом зірваним Сон! Це був всього лиш страшний сон Я від пробудження радію Зник бій, зник вибух, зник полон Вдихну життя і […]

хотів би ти здихатись снів

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

хотів би ти здихатись снів що розпеченим жалом блукають вночі і приходять з братами що вже не прийдуть по обійми і не покличуть на каву – пам’ятаєш це все? – пам’ятаю – забути б хотів? – ні.. жодного права не маю просякнуті кров’ю полеглих братів ті спогади наші нехай хоч кожну ніч приходять хай спати […]