Не спиш комбат, не спиш, я добре знаю Чому тепер немає добрих снів Чому у снах тепер ти не літаєш І погляд твій помітно помарнів Лиш дотик забуття тебе торкнеться Ти бачих тих кого ти не вберіг Ти чуєш тих хто більше не озветься За них сумуєш, тих хто вже поліг Ти памятаєш їх блакитні […]
Звёзды в сизых дымах Мариуполя И колючая стылость ствола… Но дрожат на ресничках ребёнка Невесомые крылышки сна… Под Широкино снова обстрел, Люто кроет арта от Саханки, Кто-то скажет, неужто нет дел Дома вам пацаны, на «гражданке»? Да, конечно, хватает у всех. Ведь у всех и семья и заботы… Только утречком надо сходить Посмотреть где там […]
І кружляють мрії за «дємбєлєм»… Де начфін, рюкзачок, вокзал, Хтось коту дошиває «тєльніка», Хтось забув, який п’є стакан. Хтось борги не віддав товаришу Та вже й пізно – його ж нема. Хтось із дівчиною прощається, Хтось «забув» здати весь БК. Хтось з оркестрами до вокзалу, Хтось у полі один в буревій. Комусь оплески, квіти й […]
Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених До Іловайських «опадів» — Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]
Мчить крізь темінь “санітарка”, І сирена ріже тишу. Скаче, ніби спритна жабка, Намагається скоріше, Довезти, віддати цілим, В руки вправного хірурга, Хлопця з кулями у тілі, Та уламками від ВОГа. Медсестра над ним чаклує, І щораз втира обличчя. На вибоїнах тримає, Водію кричить: “Ну швидше!” А обличчя юнакове, Світиться від щастя ясно. Заживуть обов’язково, Рани […]
Вставай з колін, Козаче милий, Кордони неньки збережи. Вставай!.. Бо Ти не єдиний, Хто втрату побратима пережив. І крок за кроком твердо роби, І зброю знов навчишся тримати. І Доведи, що ми не раби, І Покажи, що має Україна мати. Автор: Володимир Бойчук
Нова війна. Зв,язок – хвала Фуйсбуку. В моїй приватці – всенька Україна. Що хоче з перших рук того, хто в ДУКу, Довідатись про мужа, брата, сина. Восьмидесятка…Дев,яносто п,ята… Армієць…Кіборг…Знов восьмидесятка… Оця три тижня вже шукає брата. В тієї син, а та шукає батька І думають, хто що б не казав би, Що з того фронту […]
На ветру истрепался флаг, Значит мы обновим полотнище, Чтобы вторгшийся видел враг То, что нас не пугают полчища. Набежавшей его орды, И нацеленной в нас армады, И преступных шагов плоды, Пожирать ему будет надо. Чтобы враг ощутил на нюх То, что платою за вторжение, Будет – нет, не одно из двух, А конкретное поражение! Знамя […]
Сегодня снова кровь лилась на снег. И даже на морозе снег подтаял. А я все больше ненавижу тех, Кто в нас свое оружие направил. И ненавижу тех, кто на войне Свои приумножает капиталы. Мне так досадно, что в моей стране, Барыги заправляют и кидалы. Героев души в вечность отошли, Забрав с собой от многих нас […]
Я пленный…Что еще добавить? Грибок души съедает изнутри. И шрам событий время разделяет, На до и после гребаной войны Я пленный, “обезьяна”, “тело”, Названий много выдумано мне. И я не знаю хорошо иль плохо, Что выжил в этой гребаной войне. Я пленный. Будущее не доступно, Ни мне ни тем, кто рядом, кто со мной Попали […]
Що ти будеш робити, коли раптом впаде стіна, коли у дім твій, немов пустеля, ввірветься вона – війна? Куди подінешся, коли вікно розтрощить снаряд? Ти будеш молитися чи проклинати усіх підряд? Куди ти будеш втікати, коли до міста ввійдуть вони, чужі солдати далекої східної сторони? Хапатимеш у руки Біблію чи пістолет? Пробиратимешся в тил чи […]
Де зник ти? Безвісти солдат пропавший, Ти ж не загинув, прада? Брате мій, Благаю Бога, очі вверх піднявши, Щоб ти не здався, вижити зумів. Де заблукав? Скажи нам світлий воїн, Куди послала доля? Де той шлях? Нехай тебе зігріє сонця промінь, Жива вода освятить у дощах. Шепоче вітер що гуляє в полі, І тихо тихо […]
Друг мой, психолог! Я безнадёжно болен… И я знаю, откуда мне эта боль… Только не лечат ни сила, ни воля… И бесполезен от этого алкоголь… Я стараюсь на боль не особо злиться, Только стало проблемой – спокойно спать… Черный ангел к постели моей садится Каждую ночь в два сорок пять… Черный ангел – птица с […]
Ти знаєш, я так хочу написати, Про тебе…Ти для мене є свята І душу твою хочу цілувати Яка багато так несе добра Ти наче ангел, що мене оберігає Ти та, що сили надає мені в бою І завдяки тобі, надія не вмирає Я знаю спину прикриваєш ти, мою Твоє обличчя втомлене війною У серці лють […]
В память вгризлися спогади коренем Проростають гілками ненависті Пробиваються тілом знеболеним Йде війна у моїй підсвідомості В снах зявляється смерть, запах пороху Перемішаний з тілом розірваним Знову я прокидаюсь від вибухів Щось шепочучи голосом зірваним Сон! Це був всього лиш страшний сон Я від пробудження радію Зник бій, зник вибух, зник полон Вдихну життя і […]
За що країні стільки болі? Чим заслужили ми усі? У небо йдуть нові герої, Молитви ллються не весь світ. За що вже сива чиясь мати? За що ці сльози у батьків? Він був студент, пішов в солдати, Що б врятувати рідний дім. Навіщо донька вже без батька? Бо він пішов, за її сон, Що б […]
Ти воїн, ти козак і ти не знаеш втоми! Не знаеш страху, сумнівів, жалю! Та дуже довго ти не бачив дому! Ховаеш тугу у пекельному бою! Прийшов до тебе той, кого вважав за брата. З ким кров ділив, з одній криниці пив. Прийшов й підступно знищів хату, В котрий з родиною ти безтурботно жив! Прийшов […]
Не все мы были рождены солдатами. Не все хотели видеть кровь врагов. Но на людей, пришедших с автоматами, Не действуют, увы, потоки слов. И оставляя очаги домашние, Присягу приняв, становились в строй. Строители, водители вчерашние, Окапывались на передовой. И командиры нас учили мужеству, Премудростям и хитростям войны. Быть верными присяге и содружеству, И тем вещам, […]
Мне не судилось пережить войну. Я пал в бою…. Но строки не об этом. Эх, знать бы, что другому пацану, С беспроигрышным повезет билетом… Мне не построить дома над рекой. И мне не побывать за океаном. Эх, знать бы, что тот выживший, герой, Сумеет стать, заправским мариманом. Эх знать бы , что обещанное нам, Не […]
Шумлять дерева в чистім полі Кругом чорніють бліндажі Це 1 рота заселилась Щоб здолати ворога в борні Усі бійці тут патріоти Вони за покликом сердець Прийшли у рідні військомати Щоб вигнать клятих ворогів І ні по чім нам ця багнюка Донецький степ, що навкруги Скоріш здолать сеператизм Щоб панував тут мир і спокій І наступила […]
Я – Двухсотый. Исполнив долг, приняв жребий судьбы безропотно. Я старался делать, что мог, Как бы ни было это хлопотно… Я – Двухсотый. Чтоб не был Ты тем разорванным в клочья телом. Чтобы планы Твои и мечты Обернулись хорошим делом…. Я – Двухсотый. Чтоб в детский сад без тебя не шагал ребенок. Чтоб к Тебе […]
Вот сижу, пишу письмо прямо из окопа У меня все хорошо – только я не дома Есть мне время пописать, даже поразмыслить Вспомнить про родимый край, где запахли вишни… Где-то рядом от меня слышно взрыв гранаты Это бьются пацаны с утра до заката Ночью тоже бьем врага. Ночь нам не помеха А ведь хочется всем […]
Чи знаєте хлопці, що знову двохсотий? Таке от питання почув я зрання Тепер, я вже знаю, отримаєм квоту На відповідь сукам, за брата, війна… Війна чи АТО, як її б не назвали Приносить біду побратимам моїм Сухою статистикою загинувші стали Що робиться з серцем, народе, твоїм? Таке відчуття, що країна забула І владі до цього […]
Привіт, мій друг, пишу з окопу, Чекаю штурм, сиджу, курю, Я тут уже десь близько року, І я ненавиджу війну. Ти там в таксі десь їдеш з клубу, Ми на УАЗі їдем в бій, Я тут в окопі сплю вже тиждень. А ти на ліжку і в теплі. Тобі начхати що в країні, Тут гинуть […]