Не спиш комбат, не спиш, я добре знаю Чому тепер немає добрих снів Чому у снах тепер ти не літаєш І погляд твій помітно помарнів Лиш дотик забуття тебе торкнеться Ти бачих тих кого ти не вберіг Ти чуєш тих хто більше не озветься За них сумуєш, тих хто вже поліг Ти памятаєш їх блакитні […]
Звёзды в сизых дымах Мариуполя И колючая стылость ствола… Но дрожат на ресничках ребёнка Невесомые крылышки сна… Под Широкино снова обстрел, Люто кроет арта от Саханки, Кто-то скажет, неужто нет дел Дома вам пацаны, на «гражданке»? Да, конечно, хватает у всех. Ведь у всех и семья и заботы… Только утречком надо сходить Посмотреть где там […]
І кружляють мрії за «дємбєлєм»… Де начфін, рюкзачок, вокзал, Хтось коту дошиває «тєльніка», Хтось забув, який п’є стакан. Хтось борги не віддав товаришу Та вже й пізно – його ж нема. Хтось із дівчиною прощається, Хтось «забув» здати весь БК. Хтось з оркестрами до вокзалу, Хтось у полі один в буревій. Комусь оплески, квіти й […]
Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених До Іловайських «опадів» — Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]
Мчить крізь темінь “санітарка”, І сирена ріже тишу. Скаче, ніби спритна жабка, Намагається скоріше, Довезти, віддати цілим, В руки вправного хірурга, Хлопця з кулями у тілі, Та уламками від ВОГа. Медсестра над ним чаклує, І щораз втира обличчя. На вибоїнах тримає, Водію кричить: “Ну швидше!” А обличчя юнакове, Світиться від щастя ясно. Заживуть обов’язково, Рани […]
Вставай з колін, Козаче милий, Кордони неньки збережи. Вставай!.. Бо Ти не єдиний, Хто втрату побратима пережив. І крок за кроком твердо роби, І зброю знов навчишся тримати. І Доведи, що ми не раби, І Покажи, що має Україна мати. Автор: Володимир Бойчук
Нова війна. Зв,язок – хвала Фуйсбуку. В моїй приватці – всенька Україна. Що хоче з перших рук того, хто в ДУКу, Довідатись про мужа, брата, сина. Восьмидесятка…Дев,яносто п,ята… Армієць…Кіборг…Знов восьмидесятка… Оця три тижня вже шукає брата. В тієї син, а та шукає батька І думають, хто що б не казав би, Що з того фронту […]
На ветру истрепался флаг, Значит мы обновим полотнище, Чтобы вторгшийся видел враг То, что нас не пугают полчища. Набежавшей его орды, И нацеленной в нас армады, И преступных шагов плоды, Пожирать ему будет надо. Чтобы враг ощутил на нюх То, что платою за вторжение, Будет – нет, не одно из двух, А конкретное поражение! Знамя […]
Сегодня снова кровь лилась на снег. И даже на морозе снег подтаял. А я все больше ненавижу тех, Кто в нас свое оружие направил. И ненавижу тех, кто на войне Свои приумножает капиталы. Мне так досадно, что в моей стране, Барыги заправляют и кидалы. Героев души в вечность отошли, Забрав с собой от многих нас […]
Я пленный…Что еще добавить? Грибок души съедает изнутри. И шрам событий время разделяет, На до и после гребаной войны Я пленный, “обезьяна”, “тело”, Названий много выдумано мне. И я не знаю хорошо иль плохо, Что выжил в этой гребаной войне. Я пленный. Будущее не доступно, Ни мне ни тем, кто рядом, кто со мной Попали […]