Сектор М

Оприлюднено Оприлюднено в вірш солдат ато

Звёзды в сизых дымах Мариуполя И колючая стылость ствола… Но дрожат на ресничках ребёнка Невесомые крылышки сна… Под Широкино снова обстрел, Люто кроет арта от Саханки, Кто-то скажет, неужто нет дел Дома вам пацаны, на «гражданке»? Да, конечно, хватает у всех. Ведь у всех и семья и заботы… Только утречком надо сходить Посмотреть где там […]

ДМБ

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії, вірш солдат ато, дмб

І кружляють мрії за «дємбєлєм»… Де начфін, рюкзачок, вокзал, Хтось коту дошиває «тєльніка», Хтось забув, який п’є стакан. Хтось борги не віддав товаришу Та вже й пізно – його ж нема. Хтось із дівчиною прощається, Хтось «забув» здати весь БК. Хтось з оркестрами до вокзалу, Хтось у полі один в буревій. Комусь оплески, квіти й […]

Кіборги не ламаються.

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Змучені і зневірені Ті, хто творять історію. Пальцями почорнілими Вчаться життю зі зброєю. Серед усіх — не зломлені Болем, смертями, зрадами, І, почорнілі, втомлені, Сплять у степу під ГРАДами. Від барикад скривавлених  До Іловайських «опадів» —  Залишки йдуть незламаних, Поки що не закопані. Очі — глибоке озеро, Де замість дна — поранення: «З фронту лиш […]

По Киеву гуляет молодежь

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, вірш ато, вірш солдат ато, стих ато, стихи солдат, суть

По Киеву гуляет молодежь, Майдан опять шумит, а двух шагах Чиновничья зажравшаяся вошь Сбивает пешехода, “на рогах” Гоня в своем поршѐ, как на пожар. Сто миллионов гривен – как с куста, Гуляй, чувак, украденное – дар. Гуляй, как будто с чистого листа. Здесь славный Днепр и ранняя весна, Монтируют тарзанки на мостах, И офисы в […]

Ещё один ушел, с передовой

Оприлюднено Оприлюднено в біль, герой

Ещё один ушел, с передовой,  Не помахав рукою на прощанье,  Он был такой же, как и мы с тобой,  “Вернусь живым” давал он обещание. Но не сбылось, не удалось, не получилось,  Теперь его уже никто нам не вернет.  Скажи Господь, ну как так получилось?  Что никогда домой он больше не зайдет. Осталось только рамка,  С […]

Вставай з колін, Козаче милий

Оприлюднено Оприлюднено в вірш солдат ато

Вставай з колін, Козаче милий, Кордони неньки збережи. Вставай!.. Бо Ти не єдиний, Хто втрату побратима пережив. І крок за кроком твердо роби, І зброю знов навчишся тримати. І Доведи, що ми не раби, І Покажи, що має Україна мати. Автор: Володимир Бойчук

Чому в світі отак відбувається?

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Що накоєно, що нароблено Чому в світі отак відбувається? Може кимось колись пороблено Що слова ті пророчі збуваються? Може стати війна братовбивчою Хоч лишитися негромадянською Я всю душу по краплі вичавлю Із братерствами тими слов’янськими… Ну а доля – злодійка вражая Забавляється, як божевільная “Ось таке на ваги тобі зважила За можливість лишатися вільними Як […]

Що ти будеш робити

Оприлюднено Оприлюднено в Війна, вірш ато, вірш солдат ато

Що ти будеш робити, коли раптом впаде стіна, коли у дім твій, немов пустеля, ввірветься вона – війна? Куди подінешся, коли вікно розтрощить снаряд? Ти будеш молитися чи проклинати усіх підряд? Куди ти будеш втікати, коли до міста ввійдуть вони, чужі солдати далекої східної сторони? Хапатимеш у руки Біблію чи пістолет? Пробиратимешся в тил чи […]

“Давайте помолимось…”

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Проснись народе! Люди схаменіться Ви вдома знову ранок свій зустріли За полонених хлопців помоліться За їхніх мам що тричі посивіли Країну боронивши, клали тіло Себе не жалкували ради волі В боях останніх вижити зуміли І підкорялися лиш своїй долі Їх дух не зламний час не пожирає Вже третій сніг в полоні зустрічають Неволі темрява їх […]

Безвісти пропавший

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Де зник ти? Безвісти солдат пропавший, Ти ж не загинув, прада? Брате мій, Благаю Бога, очі вверх піднявши, Щоб ти не здався, вижити зумів. Де заблукав? Скажи нам світлий воїн, Куди послала доля? Де той шлях? Нехай тебе зігріє сонця промінь, Жива вода освятить у дощах. Шепоче вітер що гуляє в полі, І тихо тихо […]

Підписи на прапорі

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Підпис на прапорі ставлять солдати, Маркер виводить слова. Кожен мудрує, про що написати, Щоб згадка назавжди була. Жовто-блакитне тонке полотно Вкривається чітко буквами. Побажання та спогади, як все було, Оживають поміж рядками. Роки пролетять, але завжди з тобою Будуть поряд відважні брати. В тих відвертих словах, що писались юрбою, Їхні долі ти зможеш знайти. Різні […]

Волонтер

Оприлюднено Оприлюднено в Patrik Orishko, волонтер

Ти знаєш, я так хочу написати, Про тебе…Ти для мене є свята І душу твою хочу цілувати Яка багато так несе добра Ти наче ангел, що мене оберігає Ти та, що сили надає мені в бою І завдяки тобі, надія не вмирає Я знаю спину прикриваєш ти, мою Твоє обличчя втомлене війною У серці лють […]

Дождь, стучащий по толстой пленке

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

Дождь, стучащий по толстой пленке, Маскировочной сети пятна… Третья осень зажгла зеленку Все привычно, и все понятно. Камуфляжное небо тонет В стылых лужах стального цвета. Лишь заставкой на телефоне Море, пляж и кусочек лета. Да…привет…извини, не слышал… Да…спасибо за облепиху… Нет, не вымок…в тепле…под крышей… Нет, все тихо…все так же тихо… Я скучаю…да скоро, вроде… […]

Колыбельная мажорам

Оприлюднено Оприлюднено в Без категорії

День прогнал забавный вечер Не спеши бежать в кроватку Черный матовый ленд крузер Подарил тебе твой папка Чтоб асфальт был без воронок… Чтоб по городу промчаться…. Третью ночь не спит солдатик Одев форму в свои двадцать Не страшны тебе засады Ты не слышал выстрел танка Ты не знаешь вес снаряда Твоя тяжесть пива банка Утес, […]

Спогади

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вірш солдат ато, Паплінський Станіслав, спогади

В память вгризлися спогади коренем Проростають гілками ненависті Пробиваються тілом знеболеним Йде війна у моїй підсвідомості В снах зявляється смерть, запах пороху Перемішаний з тілом розірваним Знову я прокидаюсь від вибухів Щось шепочучи голосом зірваним Сон! Це був всього лиш страшний сон Я від пробудження радію Зник бій, зник вибух, зник полон Вдихну життя і […]

Молитва

Оприлюднено Оприлюднено в брати, молитва

Я підпалю те сяйво ночі, Всі ті мільярди в небі тіл, Я напишу для тих, хто хоче, Хто бачить світ через приціл. Я помолюсь. Так щиро й довго, Хоча не вірю у богів, Нас всіх веде одна дорога, Я помолюсь за вас-братів. Я приклоняюсь на коліно, За тих, хто дім покинув свій, За всіх батьків, […]

За що країні стільки болі?

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вірш ато

За що країні стільки болі? Чим заслужили ми усі? У небо йдуть нові герої, Молитви ллються не весь світ. За що вже сива чиясь мати? За що ці сльози у батьків? Він був студент, пішов в солдати, Що б врятувати рідний дім. Навіщо донька вже без батька? Бо він пішов, за її сон, Що б […]

Здесь нервы у всех на пределе

Оприлюднено Оприлюднено в надежда

Здесь нервы у всех на пределе. Здесь сложно расслабиться нам. Здесь души, сердца на прицеле! Здесь молча стреляют по нам. А мы здесь не можем дать сдачи, Точнее здесь нам не дают. Желают лишь только удачи И вновь директивы всё шлют. Мы здесь потеряли так много. Кто друга, кто веру, кто кров. Одна здесь надежда. […]

Моя броня

Оприлюднено Оприлюднено в Patrik Orishko, кохана

– Кохана ти є тут? – Так милий я з тобою.. – Тримай в серці за руку, я у темряві іду Не страшно в очі смерті, коли ангел мій зі мною Броню кохання твого я на тіло одягнув Байдуже кулі свист, моєї тут немає В думках чарівна посмішка твоя І смерть сили кохання ніколи не […]