Наказ “ЧЕКАТИ”
Немає сліз в засмучених очах,
У безпорадності повільно лине час.
Для нас війна – для них суцільний жах,
Та кожен свій виконує наказ!
Наказ “ЧЕКАТИ” гірше, ніж “У БІЙ!”
Проклятий фронт знедолених сердець.
Як постріли лунає: “Я живий!
Тримайся, люба, це ще не кінець!”
Триматися… А вже немає сил,
Лише самотність, без кінця та краю
Там де була душа – лишився пил
Та всеодно шепоче: “Я чекаю…”
Прості слова, що мають силу чар,
Жінки, які несуть в собі весну
Своі серця поклали на вівтар,
Щоб ми на мить забули про війну.
РОЗШУКУЄМО АВТОРА!