Як же ти?

Оприлюднено Оприлюднено в icтина, біль

Як же ти?
Як дивитимешся мені у очі?
Я не знаю, повір.
Та і знати не хочу.
Той хто вкрав…
Хто надув…
Не поміг.
Не впізнав.
Контрабанду пустив…
Поруч мене не біг…
Зрадив хто…
Підмутив.
Підпродав…
На халяву енергію сєпарам дав…
Хто ти?
Де?
Як живеться тобі?
Так…
Живеш.
Що ж…
Живи…
Поки що…
А я знаю собі.
Бачив Бог як я десь там стріляв.
У окопі за тебе замерзлий лежав…
Бачив як я стояв…
Як строчив кулемет…
Гупав як рпг.
Град лягав…
Міномет…
Бачив як насипа де тридцята
Як до смерті стояли за тебе солдати.
Як товариш мій…
Мертвий.
Він бачив лежав.
І як поруч іще один…
Бачиш?
Упав.
ВІн пішов рятувати…
Тягнути не міг…
Як тягнути?
Як тягнути?
СКАЖИ!!!
Як тягнути без ніг?
Він зубами за землю криваву тримав…
Так і вмер.
Так він там і лежав.
Ти ж сидів у цей час…
Пив чайок…
Загрібав із тарілочки ложков медок…
У теплі…
Не в землі.
У квартирці сухій.
Як ти дивишся в очі дитині своїй?

АВТОР: Міклуш Вроненко