Живі вертаються сини

Оприлюднено Оприлюднено в біль, вигнать врогів, суть

По волі Києва й Москви,
Голосять президенти,
З’єднались вбивці і церкви
І ділять дивіденди.

Волають в пафосі чини,
Мовляв – звернули гори,
Це їх заслуга, це вони –
Без них би – було б горе.

Набрали б краще в рот води
На цю життєву драму,
З чиєїсь славитись біди –
Ні совісті, ні сраму.

На скору зшито жупани
Як латочка на латці,
Коли принижені сини –
Де справжні винуватці?

На ті промови чепурні –
Тут все, як на долоні, 
Коли начальники дурнІ –
То й воїни в полоні.

Лиш в них одних нема вини,
Народ царів мудріше,
Живі вертаються сини –
І те – найголовніше.
Автор: Василь Ковтун